Сливка Павло Васильович
| Павло Сливка | |
|---|---|
| Павло Васильович Сливка | |
| Народився |
5 вересня 1949 (74 роки) Клебанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Alma mater | Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Нагороди |
  |
Павло Васильович Сливка (нар. 5 вересня 1949, с. Клебанівка, Тернопільська область[1]) — український педагог, музейник, історик, краєзнавець, громадсько-політичний діяч. Член Національної спілки краєзнавців (1986) та журналістів (2007) України; Народного руху України (1989—1994), Республіканської платформи (від 1994). Депутат Тернопільської міської ради (1990, 1994[2]), голова її комісії з питань культури, духовного та національного відродження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Павло Сливка народився 5 вересня 1949 року у селі Клебанівці, нині Підволочиської громади Тернопільського району Тернопільської области України.
Закінчив історичний факультет Львівського університету (1971)[2]. Працював учителем у середній школі с. Озерна Зборівського району (1971—1973) та м. Скалат Підволочиського району (1973—1974); завідувачем відділу, заступником директором з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1974—1991); уповноваженим Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України по Тернопільській області (1991—1992); завідувачем відділу в справах релігій (1992—1996), завідувачем відділу в справах національностей (1996—1998), заступником начальником відділу управління в справах національностей, міґрації та релігій (1998—2000, 2004—2006), начальником відділу з питань національностей та міграції (2000—2004), головним спеціалістом відділу зв'язків із громадськими організаціями та ЗМІ (2006—2007), головним спеціалістом управління інформації та зв'язків з громадськістю (2007—?) Тернопільської ОДА; від 2016 — голова Тернопільського обласного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів[2][3].
2023 року отримав статус борця за незалежність України у XX столітті на території Тернопільської громади[4].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Співорганізатор процесів національного і духовного відродження кінця 1980-х — на початку 1990-х, співініціатор повернення вулицям Тернополя історичних назв, імен діячів українських національно-визвольних битв, відновлення національних і релігійних свят.
2016 року виступив за перенесення пам'ятника Олександрові Пушкіну в Тернополі[5].
Доробок[ред. | ред. код]
Автор публікацій на історичні, краєзнавчі, релігійно-церковні і суспільно-політичні теми у ЗМІ, збірниках. Співавтор путівника «Тернопільський краєзнавчий музей» (1986). Член редколегії збірника документів і спогадів «Відродження держави» (2001).
Нагороди[ред. | ред. код]
- ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю[6];
- відзнака Тернопільської міської ради (2018)[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коблик, Т. 5 вересня в історії Тернопільщини // Терен. — 2020. — 5 вересня.
- ↑ а б в Попович, В. Легендарний політик Павло Сливка: «Коли мерську посаду залишав Негода, він сказав, що я один з небагатьох депутатів, хто у нього нічого не попросив» // Номер один. — 2019. — 17 вересня.
- ↑ Тернопільське обласне відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів в ЄДР.
- ↑ 31 тернополянину вручили посвідчення борця за незалежність України у ХХ столітті. Тернопільська міська рада. 11 грудня 2023.
- ↑ Сливка, П. Не змінювати герб Тернополя, а демонтувати пам'ятник Пушкіну! // Свобода. — 2016. — 29 липня.
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
- ↑ Шкула А., Турчак, О. Почесні громадяни міста та відзнаки міської ради: хто з тернополян отримає нагороди // 20 хвилин Тернопіль. — 2019. — 21 серпня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гуцал, П. Сливка Павло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 595. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Моргун І., Панченко, Т. «Ми перейменували вулицю Леніна»: борець за незалежність України Павло Сливка з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2024. — 7 березня.
- Попович, В. Легендарний політик Павло Сливка: «Коли мерську посаду залишав Негода, він сказав, що я один з небагатьох депутатів, хто у нього нічого не попросив» // Номер один. — 2019. — 17 вересня.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
У Тернополі відзначили 179-річчя з Дня народження Володимира Лучаківського на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2017. — 20 березня. |
|
|
Тернопіль 1991. Завтра була Україна. Діалог з Павлом Сливкою на YouTube // ТМЦ.інфо. — 2018. — 29 серпня. |
|
|
Про важливе. Павло Сливка на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2019. — 8 травня. |
- Народились 5 вересня
- Народились 1949
- Уродженці Підволочиського району
- Випускники історичного факультету Львівського університету
- Нагороджені ювілейною медаллю «20 років незалежності України»
- Нагороджені відзнакою Тернопільської міської ради
- Українські педагоги
- Українські музейники
- Українські історики
- Українські краєзнавці
- Українські громадські діячі
- Члени Національної спілки краєзнавців України
- Члени НСЖУ
- Депутати Тернопільської міської ради