Слободяник Микола Семенович
| Слободяник Микола Семенович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
23 січня 1945 (79 років) с. Шевченкове, Звенигородський район, Черкаська область | |
| Країна |
 СРСР →  Україна | |
| Діяльність | хімік | |
| Alma mater | Київський національний університет ім. Т. Шевченка | |
| Галузь | неорганічна хімія | |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка | |
| Посада | член-кореспондент Національної академії наук України | |
| Вчене звання | професор | |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук | |
| Нагороди |
| |
Слободя́ник Мико́ла Семе́нович (23 січня 1945) — український хімік-неорганік, член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, декан хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1997—2007 роки), завідувач кафедри неорганічної хімії (з 1998 року).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 січня 1945 року в селі Шевченкове Черкаської області. У період з 1963 по 1968 рік навчався на хімічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.[1]
З 1974 року — асистент, з 1977 — доцент, з 1988 року — професор кафедри неорганічної хімії. У 1997 році обраний член-кореспондентом НАН України з неорганічної хімії, в 1998 році — академіком АН Вищої освіти.
Нині читає лекції з неорганічної хімії для студентів першого та другого курсів хімічного факультету, спецкурси «Вибрані розділи з неорганічної хімії», «Хімія розплавлених солей» — для старшокурсників.[1]
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
1971 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Дослідження розчинності TiO2 і Nb2O5 в розплавних фосфато-галогенідних системах і синтез деяких сполук з утворюваних розчинів». 1986 року отримав ступінь доктора хімічних наук за дисертацію «Направлений синтез подвійних фосфатів».
Розробив фізико-хімічні основи синтезу складних оксидних каркасних сполук з розплавлених сольових систем. Встановив закономірності кристалоутворення каркасних сполук фосфатного, титанатного, ніобатного, ванадатного типу та змішаних аніонно-оксидних матриць.[2]
Відзнаки[ред. | ред. код]
1988 року[3] став лауреатом премії АН України імені Л. В. Писаржевського за цикл наукових праць по синтезу подвійних фосфатів з розплавлених солей.
2006 року удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України».[1][3]
Публікації[ред. | ред. код]
Опублікував понад 300 наукових статей, автор двох підручників та навчальних посібників.[1] Серед них:
К. Є. Губіна, М. С. Слободяник. Семінарський та лабораторний курс з неорганічної хімії (скорочений конспект) для студентів нехімічних спеціальностей. — К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2007. — 192 с.
Н. В. Улько, К. М. Бойко, В. М. Самойленко. Загальна та неорганічна хімія : практикум: навчальний посібник для студ. хім. і нехім. спец. вищ. навч. закладів / М. С. Слободяник. — К. : Либідь, 2004. — 336 с. — ISBN 966-06-0314-2.
Список публікацій Слободяника М. С. в Google scholar
Профіль Слободяника М. С. в реферативній базі Scopus
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Вісник НАН України. — 2005. — N 1 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Слободяник Микола Семенович — Вчений у галузі неорганічної хімії. Член-кореспондент Національної академії наук України
- ↑ Біографія науковця [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] — Сайт НАН України
- ↑ а б Наукова група професора Слободяника М. С. — сайт кафедри неорганічної хімії КНУ ім. Тараса Шевченка