Словники: мистецтво та ремесло лексикографії
 | Ця стаття не посилається на авторитетні джерела. Авторитетні джерела необхідні для доведення того, що ця тема є достатньо значущою для того, щоб заслуговувати на окрему статтю. (квітень 2024) |
Словники: мистецтво та ремесло лексикографії (англ. Dictionaries: the Art and Craft of Lexicography) — книжка про те, як вивчати та писати словники, а також як дістати від них якнайбільше переваг.
Автор: Сидні І. Лендау. Перекладач: Ольга Кочерга.
Мова видання: укр. (пер. з англ.) Рік випуску: 2012. Видавництво: К.І.С.. Сторінок: 480
Назва мовою оригіналу: Dictionaries: the Art and Craft of Lexicography / Sidney I. Landau.
Про книжку[ред. | ред. код]
Особливої уваги у книзі надано аналізові впливу комп'ютерних технологій на сучасну лексикографію. Лендау досліджує та пояснює кожну словникову рису, часто наводить приклади з найновіших американських і британських словників. Книжка містить також виклад історії англійської лексикографії. Практичним підґрунтям та підставовою базою книжки є поточна словникарська наука. Книжку легко читати, вона не містить фахового жаргону та надлишкової термінології, її однаковою мірою адресовано фаховим словникарям і читачам, що просто цікавляться словниками, хоча й не обізнані в цій царині професійно.
Про автора[ред. | ред. код]
Сидні І. Лендау — колишній видавничий директор Північноамериканської філії видавництва «Кембридж Юніверситі Прес» — займається словникарством від 1961 року. Він має чимало публікацій у фахових журналах, є редактором тритомового Міжнародного словника з медицини та біології (1986) та Кембридзького словника американськї англійської мови (2000).
З передмови[ред. | ред. код]
Перекладач книги Ольга Кочерга пише:
Книжка Сидні Лендау, видатного американського лексикографа, могла б мати підназву «Словникарські есеї». Це роздуми глибокого фахівця про історію та сьогодення його фаху, про словники та словникарів. Він ставиться до словника як до розумної живої істоти, що прагне збагатити користувача новим знанням, допомогти йому розв'язати складні проблеми, а в разі невдалої чи несумлінної праці своїх укладачів може завдати йому шкоди чи ввести в оману (але в таких випадках автор ніколи не пише про словники, лише про тих, хто їх укладає). Часто під словником він розуміє словникове видавництво чи гурт укладачів та редакторів. Словники в нього хизуються багатством свого лексикону, конкурують на ринку, апелюють до читацького загалу й намагаються бути якомога привабливішими; вони варті пошани чи ганьби, можуть шляхетно поширювати знання чи крадькома цупити один в одного фрагменти текстів. Водночас словники є його постійним головним болем, невичерпним джерелом його проблем, його довічною любов'ю. Навіть стиль його писання подібний до стилю формулювання означень у словниках.