Слон (герб)
| Слон | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Слонь варіанту барв Островського | |
 Слон ІІ | |
.svg) Слон (б) | |
| Деталі |
Слон (пол. Słoń) — шляхетський герб польського походження.
Опис герба[ред. | ред. код]
Герб був відомий в кількох варіантах. Опис згідно класичними правилами блазонування:
Слон: У синьому полі, на трьох зелених пагорбах срібний слон. Клейнод: над шоломом, в короні три страусині пір'їни. Намет: синій, підбитий сріблом.
Опис Островського:
W polu błękitnem na trzech pagórkach zielonych – słoń czarny albo srebrny. Nad hełmem w koronie – trzy pióra strusie. Labry błękitne podbite srebrem[1]
Слон II: У червоному полі — срібний слон з прикріпленою на хребті вежею. У клейноді між двома хоботами слона вежа, як у гербі. Намет червоний, підбитий сріблом. Опис відповідно до оригінального надання:
Stemma elephantem nempe turrium dorso sustinentem, cum galea et corona equestri in campo rubeo deportandum, desuper vero e corona duas proboscides elephantinas in utraque partem prominentes in medio antem earum turrim similem priori[2].
Слон (б): У синьому полі срібний слон, що жене овець хоботом. Клейнод невідомий, намет повинен бути синім, підбитий сріблом. Опис за Несецьким:
Słoń, trąbą swoją, z drogi owieczki rozpędzający[3].
Геральдичні посилання[ред. | ред. код]
Герб Слон II був наданий в 1654 році Яну Вартересовичу (Warteryszowicz) Слоньовському купцеві вірменського походження. Документ з нобілітації виданий 30 червня 1654 року. Він був нобілітований, незважаючи на те, що не був прийнятий до шляхетства. 26 серпня 1658 року йому було дозволено торгувати з турецькими країнами[4]. Островський пише, що Слоньовський (Słoniewscy) походить від Вартерисовичів (Warteresowicz). 1659 року за заслуги війська Запорозького замостянський міщанин Криштоф Вартиришевич (Warteresowicz) Слоньовський теж був нобілітований. Документ нобілітації 6 серпня 1661 року. Існує запис у файлах, які Криштоф підписався під Яном[5]. Окольський, Несецький і Островський знають лише нобілітацію Іоанна і призначають йому герб з синім полем, Слон[3]. Несецький нагадує, що бачив подібний герб на надгробній плиті Яна Папрока, писаря Толунської соляної шахти в домініканському костелі в Торуні, але там слон повинен був ганяти овець хоботом[3]. Графічну реконструкцію цього герба опублікував лише Теодор Хрунський під назвою Слонь(б). Відмінність різновидів Слона і Слона II була зроблена тільки Тадеушем Гайлем, але він не згадував герб Слон (б)[6].
Оскільки Островський і його попередники не знали документів нобілітації Яна, ми не знаємо, чи був слон з блакитним полем відданий Криштофу як окремий герб, чи Криштоф отримав герб Яна, але повідомлення про його кольори, клейнод і вежу на хребті слона спотворюється.
Гербовий рід[ред. | ред. код]
Слон, слон II: Вартєрсович (Warteresowicz, Warteryszowicz, Wartyriszewicz), Слонівські (Słoniewski, Słoniowski).
Слон (б): Папроцькі (Paprocki).
Несецький згадує цей герб роду Шеравських, але Островський приписує це своєму гербу Шеравські, який є різновидом герба Слон в інших кольорах[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Księga herbowa rodów polskich. Warszawa: Główny skład Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza. 1897. с. 357.
- Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L. 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. Warszawa: Główny skład Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897, s. 357. .
- ↑ Barbara Trelińska: Album armorum nobilium Regni Poloniae XV - XVIII saec. Herby nobilitacji i indygenatów XV-XVIII w.. Lublin: 2001, s. 306.
- ↑ а б в Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza, Kasper Niesiecki, Lipsk 1841, tom VIII, str.407
- ↑ Materiały genealogiczne, nobilitacje, indygenaty w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie. Warszawa. с. 124.
- ↑ Album armorum nobilium Regni Poloniae XV - XVIII saec. Herby nobilitacji i indygenatów XV-XVIII w. Lublin. с. 337.
- ↑ Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L. 2007. с. 355—356. ISBN 978-83-60597-10-1.
- ↑ Księga herbowa rodów polskich. Warszawa: Główny skład Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza. 1897. с. 350.