Смол Люк
| Смол Люк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1966 Гонконг, Британська імперія |
| Країна |
 Гонконг |
| Місце проживання | Гонконг |
| Діяльність | політик, ЛГБТ-активіст |
Смол Люк (Маленька Люк), яку раніше називали Люк іу-ханг, є першою інтерсекс-людиною, яка першою відкрито визнала свої біологічні статеві особливості в Гонконзі.[1] Народилася з синдромом часткової андрогенної нечутливості. Лук прожив чоловіком 36 років, а зараз живе жінкою.[2] У 2011 році вона заснувала організацію «Beyond Boundaries — Knowing and Concerns Intersex»[3], яка займається правами інтерсексних людей.
Передумови[ред. | ред. код]
Маленька Люк була першою дитиною її сім'ї. Коли Люк народилася, лікар виявив, що вона є інтерсекс. Люк вважався чоловіком і переніс понад 20 операцій у віці від 8 до 13 років для побудови уретри — протоки, що відводить сечу із сечового міхура. Коли їй було 12 років, операція не вдалася. Лук визнав операцію занадто нестерпною і кілька разів робив спробу самогубства. Записи новин свідчать, що Лук[4] був єдиною людиною, яка вижила серед семи людей, яких у 70-х роках прооперували в гонконгській лікарні Квонг Ва, щоб «виправити» анатомію. Після операції у віці 13 років Люк відмовився від подальшої реконструкції статевих органів.
У підлітковому віці у Люк розвивались молочні залози, вона страждала від спазмів шлунка і бачила кров у сечі. Лікарі пояснили, що її організм не реагує на андроген. Врешті-решт Лук перенесла операцію з видалення чоловічих статевих органів і тепер живе як жінка.[4][5]
Окрім хірургічного болю, Люк також страждала від знущань з боку однокласників та вчителів.[2]
Освіта[ред. | ред. код]
Незважаючи на минуле, Люк закінчила освіту, отримавши ступінь з соціальної роботи та традиційної китайської медицини, а також магістра з гендерних досліджень у Китайському університеті Гонконгу. Зараз вона керує клінікою цілісного лікування в Гонконзі.[6]
Адвокація[ред. | ред. код]
Смол Люк заснувала організацію «Beyond Boundaries — Knowing and Concerns Intersex»[1][3] у 2011 році, вона працює над поширенням обізнаності про інтерсексних людей. Цілями організації є підвищення обізнаності громадськості про інтерсексних людей та пропаганду прав інтерсексних людей, включаючи припинення примусової операції з нормалізації статевих органів та терапії конверсії. Лук закликає уряд Гонконгу інформувати громадськість про умови інтерсексів, розширити антидискримінаційні закони, щоб охопити інтерсексних людей та припинити операції на інтерсних дітях[7] Люк була запрошена на різні міжнародні та місцеві заходи[8][9] включаючи засідання Організації Об'єднаних Націй у Таїланді[4][10] щоб виступити з питаннями інтерсексних людей та їх прав.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Beyond boundaries: intersex in Hong Kong and China. Intersex Day. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б We talk to intersex individual Dr Small Luk about her gender struggles. Time Out Hong Kong. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Beyond Boundaries – Knowing and Concerns Intersex. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б в No child should endure my ordeal. South China Morning Post. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 醫生說是陰莖 其實是一條肉 — 專訪雙性人 細細老師. Stand News. 24 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 紀錄片《 Intersex 雙性迷思》 — 首位出櫃香港雙性人細細老師的故事｜轉載影片. GTV. 26 квітня 2015. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 雙性人細細老師：強迫小童做性器官修訂手術等同酷刑. Passion Times. 24 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 2013_05_20_HK公民權利及政治權利國際公約會議關愛雙性人組織發言. Oii-Chinese. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 香港IS運動. Oii-Chinese. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ 出席聯合國會議 述港性小眾現况. Ming Pao. 16 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Concerns of the Intersex – Small Luk. Freedom Church. 14 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
|
