Снастін Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Снастін Василь Іванович
рос. Василий Иванович Снастин
Народився 31 грудня 1913(1913-12-31)
місто Москва
Помер 30 січня 1976(1976-01-30) (62 роки)
місто Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, шкільний учитель, військовослужбовець, лектор
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Василь Іванович Снастін (31 грудня 1913(19131231), місто Москва, тепер Російська Федерація — 30 січня 1976, місто Москва) — радянський діяч, 1-й заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках, 1-й заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС, ректор заочної Вищої партійної школи при ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках. Кандидат філософських наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 31 грудня 1913 року (за іншими даними — в 1914 році) в робітничій родині вихідців із Рязького повіту Рязанської губернії.

У 1933 році закінчив Московський педагогічний технікум.

У 1933—1935 роках — вчитель середньої школи в Москві.

У травні 1935—1937 роках — у Червоній армії.

У 1937—1940 роках — на комсомольській роботі в Москві.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1940—1942 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1942—1948 роках — у Червоній армії на політичній роботі, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в 1-му прожекторному полку Московського військового округу, був лектором Управління агітації і пропаганди Головного політичного управління РСЧА. У 1945 році служив лектором Політичного управління при головнокомандувачі радянськими військами на Далекому Сході, учасник радянсько-японської війни.

У 1948—1951 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б).

У 1951—1956 роках — лектор відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б), заступник завідувача, завідувач сектора відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС.

У 1956 — грудні 1962 року — заступник, 1-й заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках.

У грудні 1962 — 1965 року — 1-й заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС.

У 1965—1968 роках — 1-й заступник голови правління Всесоюзного товариства «Знання».

У 1968 — 30 січня 1976 року — ректор заочної Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

Помер 30 січня 1976 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]