Соболь Олександр Михайлович
| Олександр Михайлович Соболь | |
|---|---|
 | |
| О. М. Соболь, 1936 р. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 31 грудня 1908 (13 січня 1909) |
| Місце народження | Білосток |
| Дата смерті | 1984 |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Професія | танцівник, педагог |
| Освіта | Балетна студія при Театрі ім. Лисенко |
| Колективи |
Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка Національна опера України імені Тараса Шевченка Большой театр Московський академічний музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченко |
| Нагороди |
  |
Олекса́ндр Миха́йлович Со́боль (нар. 31 грудня 1908 (13 січня 1909), Білосток — пом. 1984) — артист балету, педагог. Кавалер «ордена Знак Пошани» (1936)[1]. Заслужений артист УРСР (1941)[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Син українського танцівника і хореографа Михайла Андрійовича Соболя[3]. У 1922 році був прийнятий до балетної студії при Театрі ім. Лисенка, де навчався до 1925 року (педагоги А. Й. Вільтзак, Я. В. Романовський, П. К. Йоркін).
У 1925 році був зарахований артистом балету в Харківський оперний театр, де пропрацював до 1928 року.
З 1928 по 1930 рроки працював артистом балету в різних естрадних колективах. У 1930—1935 роках був артистом балету в Харківському оперному театрі. У 1933 роув удосконалював свою майстерність в МХУ (педагоги В. О. Семенов, О. М. Монахов).
У 1935 році переведений в Київський оперний театр. В цьому ж році був посланий урядом в складі української групи танцюристів на Міжнародний фестиваль народного танцю в Лондоні, де посів перше місце[4].
Провідний соліст балету Харківського (1925—1935) і Київського (1935-37 i 1939-45) театрів опери й балету.
У 1936 брав участь в декаді українського оперного та балетного мистецтва в Москві. У 1937 році був відправлений на стажування до Великого театру СРСР, де пропрацював артистом балету до 1939 року. Згодом повернувся до Київського оперного театру і залишався його солістом до 1945 року.
У 1945-60 — в Театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченка у Москві.
Олександр Соболь вражав сучачників кількістю піруетів: він міг навертіти до 14—16 піруетів. Сьогодні техніка виконання народного і класичного танцю дуже зросла і піруетами важко кого здивувати, а в той час їх виконував один лише Соболь і тому його майстерність глибоко вражала глядачів.[5]
У 1960-63 р. — педагог Варшавської балетної школи, в 1964-68 — МХУ, в 1968-71 і 1973-75 — педагог-репетитор Великого театру в Лодзі, в 1975-77 — Музичного театру в Щецині.
Пішов з життя 1984 року.[6]
Партії[ред. | ред. код]
- Бенно («Лебедине озеро» П. Чайковського),
- піруетиста («Гопак» у «Сорочинському ярмарку» М. Мусоргського),
- Еспади («Дон-Кіхот» Л. Мінкуса),
- Капітана («Червоний мак» Р. Глієра),
- Кемпбелла («Ференджі» Б. Яновського),
- Арлекіна («Карнавал» Р. Шумана),
- Командора («Лавренсія» О. Крейна),
- Степана («Лілея» К. Данькевича) та багато ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [Про нагородження працівників Київської української державної опери і працівників українського ансамблю (Постанова Центрального виконавчого комітету Союзу РСР — 23 березня 1936.) (oldgazette.ru) (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 9 листопада 2012. Про нагородження працівників Київської української державної опери і працівників українського ансамблю (Постанова Центрального виконавчого комітету Союзу РСР — 23 березня 1936.) (oldgazette.ru) (рос.)]
- ↑ [Соболь Олександр Михайлович (Російський балет. Енциклопедія) (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 9 листопада 2012. Соболь Олександр Михайлович (Російський балет. Енциклопедія) (рос.)]
- ↑ Шляхи розвитку українського народно-сценічного танцю
- ↑ Ніно Сухішвілі: "Побачивши танець мого діда, Сталін сказав: «Проси, що хочеш, все виконаю» [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Каміна Л. І., Бариш-Тищенко І. А. Міжнародні та всеукраїнські фестивалі-конкурси з хореографічного мистецтва[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Повне зібрання творів у двадцяти томах / М. Рильський. — С. 452. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Станішевський, Ю. О. Балетний театр Украіни [Текст] : 225 років історії / Юрій Станішевський. — Київ: Музична Украіна, 2003. — 440 с. : іл
- Aleksandr Mikhailovich Sobol’ [Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Aleksander Sobol [Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]Encyklopedia teatru polskiego(пол.)
|
Це незавершена стаття про акторів(-ок) балету, балетмейстера чи балетмейстерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Дата смерті цієї особи не вказана. |
- Народились 13 січня
- Народились 1909
- Померли 1984
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені артисти УРСР
- Дата смерті невідома
- Радянські артисти балету
- Українські артисти балету
- Уродженці Білостока
- Персоналії:Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка
- Артисти балету Національної опери України