Сова Дмитро Георгійович
Сова Дмитро Георгійович | |
---|---|
Народився |
24 лютого 1925 Запорізька область, Українська СРР, СРСР |
Помер |
5 липня 1993 (68 років) Харків, Україна |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | скульптор, педагог |
Alma mater | Харківський художній інститут (1958) |
Вчителі | Мельгунова Ірина Михайлівна і Рябінін Микола Леонідович |
Відомі учні | Гасанов Раміз Фіруз-огли і Бартосік Микола Григорович |
Заклад | Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Спілка радянських художників України |
У шлюбі з | Жуковська Любов Гнатівна |
Нагороди | |
Дмитро Георгійович Сова (нар. 24 лютого 1925, Якимівка — пом. 5 липня 1993, Харків) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року[1]. Чоловік скульпторки Любові Жуковської[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 24 лютого 1925 року в селі Якимівці (нині Запорізька область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагроджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[3].
Упродовж 1952—1958 років навчався у Харківському художньому інституті, де його педагогами були зокрема Ірина Мельгунова, Микола Рябінін[1].
У 1958—1960 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1970-х роках — у Харквівському художньо-промисловому інституті[1]. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отокара Яроша, № 17а, квартира № 35. Помер у Харкові 5 липня 1993 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Багато робіт виконав у співаторстві з Любов'ю Жуковською. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Будьоннівець» (1958);
- «Полудень» (1960, дерево);
- «Мрії» (1960, гіпс);
- «Тривожна юність» (1962, оргскло);
- «Повернулися» (1964—1965);
- «Патруль Жовтня» (1964—1965);
- «Каховка» (1966—1967, дерево);
- «Олександр Ульянов» (1969, склоцемент).
- монументальна скульптура
- погруддя Миколи Островського у сквері Перемоги у Харкові;
- пам'ятник нескореним полтавчанам у Полтаві (1967);
- меморіальна статуя «Печаль» у Познані (1970, вапняк).
Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1957 року, міжнародних — з 1959 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Сова Дмитро Георгійович / Художники Харківщини.
- ↑ А. З. Житницький. Жуковська Любов Гнатівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ Сова Дмитрий Георгиевич / Памчять народа. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Сова Дмитро Георгійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 432.;
- Сова Дмитро Георгійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 214.
- Народились 24 лютого
- Народились 1925
- Уродженці Запорізької області
- Померли 5 липня
- Померли 1993
- Померли в Харкові
- Випускники Харківського художнього інституту
- Викладачі Харківського художнього інституту
- Викладачі Харківської державної академії дизайну та мистецтв
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські скульптори
- Радянські скульптори
- Українські скульптори-монументалісти
- Радянські скульптори-монументалісти
- Радянські педагоги
- Скульптори Харкова