Солодилов Микола Федотович
Микола Федотович Солодилов | |
---|---|
Народження |
20 квітня 1924 Уди, Харківський повіт, Харківська губернія, УСРР, СРСР |
Смерть |
17 січня 1983 (58 років) Слов'янськ, Донецька область, УРСР, СРСР |
Поховання | Слов’янськ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1942—1945 |
Звання | сержант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Мико́ла Федо́тович Солоди́лов (20 квітня 1924 — 17 січня 1983) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — старший телефоніст взводу управління 1844-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 30-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади РГК 7-ї гвардійської армії, рядовий. Герой Радянського Союзу (1943).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 квітня 1924 року в селі Уди, нині Золочівського району Харківської області, в селянській родині. Росіянин. Здобув неповну середню освіту. працював трактористом Золочівської МТС.
До лав РСЧА призваний Золочівським РВК у 1942 році. Учасник німецько-радянської війни з липня 1943 року. Воював на Степовому та 2-му Українському фронтах.
Особливо червоноармієць М. Ф. Солодилов відзначився під час битви за Дніпро. 27 вересня 1943 року, виконуючи бойове завдання командування по наведенню зв'язку з лівого берега Дніпра на правий беріг поблизу села Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, він на самотужки обладнаному для переправи покинутому човні виконав поставлене завдання в установлений термін (за 40 хвилин). Це дало змогу командуванню полка керувати артилерійськими батареями по відбиттю атак супротивника і визволенню села Бородаївка. У подальших боях на правому березі Дніпра рядовий М. Ф. Солодилов під щільним вогнем супротивника забезпечував безперебійний дротовий зв'язок командування полка з артилерійськими батареями. Лише за час з 29 вересня по 17 жовтня 1943 року виявив і усунув близько 300 поривів лінії зв'язку.
Після закінчення війни був демобілізований. Мешкав у місті Слов'янську Донецької області, працював помічником машиніста електровоза на залізниці.
Трагічно загинув 17 січня 1983 року.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення і розширення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», червоноармійцеві Солодилову Миколі Федотовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5382).
Також нагороджений медалями, у тому числі «За відвагу» (07.08.1943).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
На будівлі школи в селі Уди Золочівського району Харківської області, в якій навчався М. Ф. Солодилов, встановлена меморіальна дошка.
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 20 квітня
- Народились 1924
- Померли 17 січня
- Померли 1983
- Поховані у Слов'янську
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Будапешта»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Уродженці Золочівського району Харківської області
- Радянські військові зв'язківці Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — росіяни
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Померли у Слов'янську