Соломаха Віталій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соломаха Віталій Костянтинович
Народився 2 жовтня 1931(1931-10-02)
село Лозовий Яр, тепер Яготинського району Київської області
Помер 13 жовтня 2022(2022-10-13) (91 рік)
Київ
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Віталій Костянтинович Соломаха (2 жовтня 1931(19311002), село Лозовий Яр, тепер Яготинського району Київської області — 13 жовтня 2022, Київ) — український радянський партійний діяч, міністр м'ясної і молочної промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1953 року.

У 1955 році закінчив Київський ветеринарний інститут.

У 1955—1958 роках — старший ветеринарний лікар Костянтинівської машинно-тракторної станції (МТС) Запорізької області.

У 1958—1962 роках — секретар Куйбишевського районного комітету КПУ, голова виконавчого комітету Куйбишевської районної ради депутатів трудящих Запорізької області.

У 1962—1963 роках — 1-й секретар Куйбишевського районного комітету КПУ Запорізької області. У 1963—1965 роках — секретар партійного комітету Куйбишевського виробничого управління Запорізької області. У 1965—1970 роках — 1-й секретар Куйбишевського районного комітету КПУ Запорізької області.

У 1970 — 15 лютого 1974 року — 1-й заступник голова виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

У 1974—1975 роках — заступник міністра — начальник Головного управління тваринництва і ветеринарії Міністерства радгоспів Української РСР. У 1975 — грудні 1978 року — 1-й заступник міністра радгоспів Української РСР.

8 грудня 1978 — листопад 1985 року — міністр м'ясної і молочної промисловості Української РСР.

У грудні 1985 — листопаді 1989 року — заступник голови Держагропрому Української РСР — начальник Головного управління по виробництву, заготівлях і переробці продуктів тваринництва.

З листопада 1989 року — 1-й заступник голови республіканського комітету харчової і переробної промисловості Української РСР.

У 1991 році вийшов на пенсію. Помер на 92-му році життя 13 жовтня 2022 року.

Родина[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • ордени
  • медалі
  • лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1989) — за цикл робіт «Розробка наукових основ та технології біологічно активного молочного продукту „Геролакт“ і бактеріальної закваски „Стрептосан“, їх промислове виробництво та застосування з метою вдосконалення структури харчування населення старшого віку»[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.