Солона Любов Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солона Любов Романівна
Народження 15 липня 1914(1914-07-15)
Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 1990
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Навчання Київський державний художній інститут (1947)
Діяльність художниця
Член Національна спілка художників України

Любов Романівна Солона (нар. 15 липня 1914, Кринички — пом. 1990) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України. Дружина живописця Петра Погребинського[1].

З біографії[ред. | ред. код]

Народилася 15 липня 1914 року в селі Криничках (нині Дніпропетровська область, Україна). 1947 року закінчила Київський художній інститут.

Жила у Києві і будинку на вулиці Червоноармійській, № 12, квартира № 19. Померла у 1990 році[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Партизанський рейд» (1947);
  • «Пархоменко» (1949);
  • «Перший трактор на селі» (1954, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «Тридцяті роки» (1961—1965, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «З гвинтівкою та плугом. Перші комунари» (1967, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «Сівба» (1971).

Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1954 року, зарубіжних — з 1955 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]