Солонецька Ольга Миколаївна
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2021) |
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
| Ольга Солонецька | |
|---|---|
 Фото Ольги Солонецкій в гримерці | |
| Ім'я при народженні | Ольга Миколаївна Солонецька |
| Народилася |
16 жовтня 1973 (50 років) Харків |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | драматична акторка |
| Заклад | Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, Центр сучасного мистецтва «Театр Нова сцена» |
| Нагороди | Премія «Народне визнання» |
| |
Ольга Миколаївна Солонецька (16 жовтня 1973, Харків) — українська драматична акторка.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила середню школу № 4 м. Харкова.[1]
Навчалася у Харківському Національному Університеті ім. Каразіна на факультеті іноземних мов (закінчила 2 курсу).
З 1995 року актриса Центру сучасного мистецтва «Театр Нова сцена [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]».
Актриса Харківського академічного російського драматичного театру імені А. С. Пушкіна.
Директор Центру сучасного мистецтва «Театр Нова сцена [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]».
Творчість[ред. | ред. код]
Театр[ред. | ред. код]
Ролі в Харківському драматичному театрі ім. А. С. Пушкіна [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.][ред. | ред. код]
- «Ляльковий дім» Г. Ібсен — Нора
- «Вишневий сад» А. Чехов — Варя
- «Втрачений чоловік» В. Мірошниченко — Господиня
- «Публіці дивитися забороняється» — Іден Бренд
- «Тойбеле і її демон» І. Зінгер — Генендель
- «Клінічному випадку» Р. Куні — Джейн Тейт
- «Поминальна молитва» Г. Горіна — Хава
- «Дуенья» Р. Шерідана — Клара Де Альманса
- «Королівські ігри» Г. Горіна — Джейн Сеймур
- «Номер тринадцятий» Р. Куні — Покоївка
- «Черга» А. Мардань — Журналістка
- «Розповіді Василя Макаровича» В. Шукшина — Соня
- «Я — жінка» В. Мережко — Свірська
- «Моя Парижанка» Р. Ламуре — Соня
- «Милий друг» Гі де Мопассана — Сюзанна
- «Поступися місцем завтрашньому дню» В. Дельмара — Рода
- «Чоловік на продаж» М. Задорнова — Оксана
- «Стакан води» І. Скриба — Абігайль
- «Остання жертва» О. М. Островського — Ірина Лавровна
- «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Джульєтта
- «Майстер і Маргарита» М. Булгаков — Фріда
Ролі в театрі «Нова сцена [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]»[ред. | ред. код]
- «Ящик Пандори» — Олена
- «Вечеря для трьох» — Любов
- «Чоловік на годину» — Мері Трешмен
- «Приборкання Сьюзен» У. Рассел — Сьюзен
- «Дівич-вечір» М. Міллюахо — Софія
- «Любов з видом на озеро» А. Чехов — Ніна Зарічна
- «Ідеальна пара» М. Камолетті — Анна
- «Як-небудь викрутимося» М. Камолетті — Сюзетта
- «Валентинів день» І. Вирипаєв — Валентина
- «Обломофф» М. Угарова — Іллінська
- «Венеційська ніч» А. Мюссе — Маріанна
- «Пум—па—па» братья Пресняковы — Маман
- «Отражения» Т. Стоппарда — Анни
- «Розенкранц и Гильденстерн мертвы» Т. Стоппарда — Офелия
- «Как важно быть серьёзным» О. Вайлда — Сесили
- «Московской любви» О. Мухиной — Пирогова
- «Дядя Ваня» А. Чехов — Соня
Дипломні ролі[ред. | ред. код]
- «Анна Франк» — Анна Франк;
- «Вій, вітерець» Я. Райніса — Байба
- «Фенікс» М. Цвєтаєва — Франческа
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Лауреат премії «Народне визнання — 2005» в номінації «Театр» за роль Сюзанни Вальтер у виставі «Милий друг» (театр ім. Пушкіна) і роль Сюзетт в спектаклі «Як-небудь викрутимося» (театр «Нова сцена»).
- Краща актриса 2004 року — визнана рішенням секції театральних критиків Харківського міжобласного відділення Спілки театральних діячів.
- Лауреат фестивалю Недержавних театрів «Курбалесія» — 2005 г. — «Кращий акторський ансамбль» — спектакль «Як-небудь викрутимося».
- Лауреат фестивалю Недержавних театрів «Курбалесія» — 2006 р номінації «Пошук і експеримент», спектакль «Валентинів день».
- Лауреат VIII Міжнародного московського фестивалю «Слов'янський вінець» — 2009 рр Вистава «Облом off» — «Краща вистава».
- Лауреат 9-го фестивалю Недержавних театрів «Курбалесія» — 2011 р спектакль «Венеційська ніч».
- Лауреат XI Міжнародного фестивалю «Добрий театр» — 2012 р (м. Енергодар) — «Краща жіноча роль» — спектакль «Пум-па-па».
- Х Міжнародний фестиваль камерних театрів «Слов'янський вінець» — 2013 р (м. Москва). — «Кращий акторський ансамбль» — спектакль «Дівич-вечір».
- Лауреат V Всеукраїнського фестивалю «Золота Хортиця» — 2015 р спектакль «Приборкання Сьюзен».
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Солонецька Ольга Миколаївна |
- Кино—Театр. РУ[недоступне посилання]
- Центр сучасного мистецтва «Театр Нова сцена» [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Харківський Академічний Російський Драматичний Театр ім. А. C. Пушкіна [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Ольга Солонецька на сайті LEMON AGENCY [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] — онлайн платформа продюсерів, режисерів і кастинг-менеджерів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харківський педагогічний ліцей № 4 Харківської міської ради Харківської області. School Champion. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.