Солігорське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Солігорське водосховище
біл. Саліго́рскае вадасхо́вішча
52°47′04″ пн. ш. 27°34′25″ сх. д. / 52.784444444472221392° пн. ш. 27.57361111113889152° сх. д. / 52.784444444472221392; 27.57361111113889152Координати: 52°47′04″ пн. ш. 27°34′25″ сх. д. / 52.784444444472221392° пн. ш. 27.57361111113889152° сх. д. / 52.784444444472221392; 27.57361111113889152
Країна  Білорусь
Розташування Солігорський район
Річка Случ
Висота над р. м. 145[1] м
Довжина 24[2] км
Ширина до 2[2] км
Площа 23,1[2] км²
Об'єм 0,0559[2] км³
Довжина берегової лінії 70 км
Найбільша глибина 4,5[2] м
Площа водозбору 1793 км²
Вливаються Случ і Рутка (притока Случі)d
Виливається Случ
Гребля Солігорська ГЕС
Рік наповнення 1967
Солігорське водосховище. Карта розташування: Білорусь
Солігорське водосховище
Солігорське водосховище
Солігорське водосховище (Білорусь)
Мапа
CMNS: Солігорське водосховище у Вікісховищі

Соліго́рське водосхо́вище (біл. Саліго́рскае вадасхо́вішча) — водосховище на річці Случ біля міста Солігорськ, Солігорський район, Мінська область, Білорусь.

Водосховище утворено в 1967 році для потреб підприємства «Бєларуськалій» на місці болотного масиву[3]. У 2002 році на водосховищі була організована Солігорська ГЕС[4].

  • Площа поверхні становить 23,1 км².
  • Довжина — 24 км,
  • найбільша ширина — 2 км,
  • довжина берегової лінії — 70 км.
  • найбільша глибина — 4,5 м.
  • Об'єм води — 55,9 млн м³.
  • Середньорічний стік — 288 млн м³.
  • Площа водозбору — 1793 км².

На заході впадає річка Рутка[be][5].

Улоговина сильно витягнута з північного сходу на південний захід. Береги низькі, заболочені; 40 % берегової лінії укріплено дамбами і насипами. Біля Солігорська висота берегів сягає 1-3 м. Водойма сильно заростає, проте в ній і понині водяться різні види риб[5].

Біля водосховища облаштована зона відпочинку[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аркуш карти N-35-XXVIII. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  2. а б в г д Саліго́рскае вадасхо́вішча // Блакітная кніга Беларусі : Энцыклапедыя / рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мінск : БелЭн, 1994. — С. 318–319. — 415 с. — 10 000 екз. — ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
  3. Салігорскае вадасховішча. nasledie-sluck.by (біл.). Наследие Слуцкого края. 30 січня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
  4. Солигорск. problr.ru – Туристический портал о Беларуси (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
  5. а б БелЭн, 2002.
  6. Александра Петрова (9 червня 2016). В Солигорском районе оставили четыре зоны отдыха на воде. Інфа-Кур’ер. Процитовано 11 вересня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=dead (довідка)

Література[ред. | ред. код]

  • Республика Беларусь. Атлас охотника и рыболова: Минская область : [рос.] / Редактор Г. Г. Науменко. — Мн. : РУП «Белкартография», 2009. — С. 32, 46—47. — 60 с. — 20 000 екз. — ISBN 978-985-508-174-7.
  • Саліго́рскае вадасхо́вішча // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 14: Рэле — Слаявіна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2002. — Т. 14. — С. 108—109. — 512 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0238-5 (т. 14).
  • Республика Беларусь. Минская область: Общегеографический атлас : [рос.] / Ред. Г. Г. Науменко. — Мн. : РУП «Белкартография», 2008. — С. 28. — 48 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-985-508-054-2.

Посилання[ред. | ред. код]