Солітаріо північний
| Солітаріо північний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myadestes townsendi (Audubon, 1838) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду: (оранжевий — ареал гніздування жовтий — шляхи міграції фіолетовий — осілий синій — ареал зимування) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Солітаріо північний[2] (Myadestes townsendi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Північній Америці. Це єдиний птах роду Солітаріо, що мешкає північніше Мексики. Вид отримав назву на честь орнітолога Джона Кірка Таунсенда.[3][4][5]
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20-24 см, розмах крил 37 см, вага 34 г. Забавленя птаха сіре, на крилах і на махових перах охристі смужки. Хвіст довгий, з білими краями. Навколо очей біле кільце. Дзьоб короткий, чорний. Молоді птахи пістряві, сіро-білі.
Північні солітаріо можуть довгий час сидіти на гілці у вертикальній позі. Вони дещо нагадують багатоголових пересмішників, особливо формою хвоста, однак розміри, забарвлення і поведінка птахів відрізняються.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[6]
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Північний солітаріо поширений від південної Аляски, Британської Колумбії і Альберти до півночі мексиканського штату Сакатекас. Живе в гірських лісах. Взимку мігрує на Великі рівнини і до північної Мексики. Живе на висоті 350-3630 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Харчується ягодами і комахами. Північні солітаріо є одними з найбільш спеціалізованих птахів Північної Америки: взимку вони харчуються майже виключно м'ясистими шишечками ялівця. Одиночні птахи охороняють територію навколо власного куща ялівця.
Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинного матеріалу, розміщується на землі або в кущах. В кладці 3-4 яйця світло-сірого кольору, поцятковані коричневими плямками.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myadestes townsendi. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Sibley, David (2000). The Sibley Guide to Birds. Knopf. с. 400. ISBN 0-679-45122-6.
- ↑ Howell, Steve N. G.; Webb, Sophie (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press. с. 583. ISBN 0-19-854012-4.
- ↑ Townsend's Solitaire Myadestes townsendi. eNature.com Nature Guides. 2005. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2007.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Thrushes (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 18 грудня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Townsend's solitaire [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] at USGS
- Townsend's solitaire photo gallery [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] VIREO; (with picture: egg clutch)
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |