Сон на могилі (поема)
| "Сон на могилі" | ||||
|---|---|---|---|---|
| "Сон на кургане" | ||||
| Жанр | драматична поема | |||
| Автор | Янка Купала | |||
| Мова | білоруська | |||
| Написано | 8 серпня 1910 | |||
| Опубліковано | 1912 | |||
|
| ||||
«Сон на могилі» — драматична поема Янки Купали, завершена 8 серпня 1910 у Петербурзі. Вперше опублікована в літературному альманасі "Молода Білорусь" (серія 1, зошит 1) у 1912. Має авторську присвяту: «На згадку про свого батька та брата». Проєкт автографа поеми зберігається у Літературному музеї Янки Купали. Поема стала новим жанром у білоруській літературі, який дотепер розвивався переважно в контексті конкретного, реального предметного відображення життя. Вірш вирізняється своїм масштабним романтичним мисленням, умовно фантастичними образами.[1]
Опис[ред. | ред. код]
Історико-філософська романтична поема. Своєрідне продовження поеми «Вічна пісня», але ширше за своїм змістом і з набагато складнішими символічно-алегоричними картинами, сюжетно-композиційною структурою.[1] Разом із драматичною поемою "Вічна пісня" поема "Сон на могилі" започаткувала оригінальний модерністський напрям у білоруській літературі. [2]
Зміст твору складається з кількох основних тематичних ліній: роздуми поета про долю білоруського визвольного руху, про шляхи народної боротьби; відносини між революційним лідером і масами; прагнення реакційних сил налаштувати народ проти його найкращих синів, революційних правителів.[1] На рівні християнських архетипів поеми — твір про трагедію страченого і незнайденого раю. На національному рівні це символізує пошук загубленої батьківщини білорусами, трагічний розрив між духовно пробудженою елітою та більшістю людей, які втрачають національні ідеали в імперському рабстві. Поема має цікаві сюжетно-композиційні паралелі з «Божественною комедією» Данте.[2]
У вірші автор використовує деякі художні прийоми та форми, розроблені поетами- символістами. Поема рясно насичена демонічними, міфічними героями (русалками, відьмами, привидами), запозиченими автором із казок, народних алегорій, багатих не лише на конкретно-чутливі, але й умовно-фантастичні образи, що несуть змістовну узагальнюючу ідею. Завдяки фантастиці та умовності автор дає типово романтичну, позбавлену історичної специфіки інтерпретацію існуючого суспільного ладу як щось неймовірне, зловісно оманливе.[1]
Центральний персонаж поеми — Сам — романтичний шукач правди, захисник народу. Протягом усього вірша він перетворюється із мрійника, розбитої та розчарованої людини, яка бореться лише уві сні, на лірика-чаклуна, який прагне об’єднати розсіяних, запалити серця слухачів прагненням до безкорисливості у боротьбі за національну правду, за високі соціальні та національні ідеали, звільнення. Антипод Сама — Чорний — схожий на Мефістофеля сучасності, втілює силу закляття, захищає вічний скарб, що означає свободу, навіть не допускаючи думки, що людина може стати його власником.[1] Апокаліптичні мотиви у поемі починаються зі зіткнень героя з антагоністом Чорним — втіленням Диявола, світового зла в образі Сатани, а в монологах — у образі характерної для Купали червоної раси.[2]
Структурно твір складається з чотирьох частин. У перших двох частинах — «У лісі» та «На замку» — поет, ніби стоячи «по той бік життя», спостерігає за зусиллями людини знайти щастя на землі. Використовуючи фантастичні образи, автор припускає, що людина не має щастя ні в особистому, ні в суспільному житті, ні в любові, ні у праці.[1] Апокаліптична катастрофа країни віщується в мотивах залишення і смерті. У символічному сні герой шукає скарб — ключі до райської гармонії: уві сні він відвідав пекло, де золото переливається вогнем і кров’ю, душі померлих страждають від спогадів про земні нещастя». Самі пошуки (натяк на долю поета) скарбів на зруйнований замок — символічний мотив людського (пошуки втраченого раю) та національного (пошук загубленого скарбу Батьківщини, її колишнього "золотого віку"). [2]
| «А калі ж к нам рыцар важны Прыплыве Дунаем з княжнай?
Нас падыме, заахвоціць, К лепшай славе і рабоце?» |
| Я Купала
З вірша «Сон на могилі» |
Третя частина «Пожежа» має наскрізну сюжетну лінію: горить не просто село, а село, яке справило заручини і чекає на весілля; на пожежу приходить увесь весільний гурт людей. Сам біжить рятувати село, охоплене пожежею, але його звинувачують у підпалі та арештовують як злочинця. Автор виступає проти патріархально-селянської моралі, яка базується на непротивленні примусу та пасивності. Трагічне звучання поеми визначається невідповідністю романтичного прагнення героя до єдності з народом та очевидними ознаками відсутності такої єдності, суперечливим розладом мрій із життям.[1] Картина пожару — це складна метафора кінця світу. У будь-якому випадку — Апокаліпсис на місцевому рівні. [2]
У четвертій частині «У шинку» образ лютої зими, яка заганяє людей до шинку погрітися, переростає в специфічний образ напередодні нового вибуху народної ненависті.[1] Апокаліптичні погляди та картини в нових версіях повторюються у фінальній дії драми, але тут домінує заклик до соціального та духовного оновлення у піснях Сама, який прийняв образ євангельського Лазаря Бідного та водночас білоруського мандрівного лірика. Самі іронічні пісні доводять, що спасіння Вітчизни не прийде само собою без наших зусиль. [2]
Переклади та художні втілення[ред. | ред. код]
Поема перекладена російською мовою М. Брауном. Вірш проілюстрував білоруський художник Уладзімір Соколов.[1]
Драматичні постановки поеми виконали Національний академічний російський театр імені Максима Горького у Мінську (2002, режисер Б. Луценко) та Національний академічний драматичний театр імені Якуба Коласа у Вітебську (режисер В. Барковський).[3] В мистецтві ляльок вірш знайшов своє втілення у виставі Гродненського обласного театру ляльок «Поема без слів» (2002, режисер А. Жугжда).[4] Уривки з поеми використані у постановці Національного академічного театру імені Янки Купали "Мрії про Білорусь" (2007, режисер Уладзімір Савицький). [5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Янка Купала: Энцыкл. даведнік. — Мн., БелСЭ, 1986. — Артыкул «Сон на кургане (драматычная паэма)». — C. 569—570.
- ↑ а б в г д е Архівована копія. 8 верасня 2012. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ . 8 верасня 2012 http://czasopis.pl/villa-sokrates/annus-albaruthenicus-2011/art-11.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ (PDF). 8 верасня 2012 http://www.lib.grsu.by/library/data/resources/catalog/151466-309640.pdf.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)[недоступне посилання] - ↑ Архівована копія. 8 верасня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Янка Купала: Энцыкл. даведнік / БелСЭ; Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн., БелСЭ, 1986. — 727 с, 26 л. іл.; Артыкул «Сон на кургане (драматычная паэма)» / Аўтар — І.Навуменка — C. 569—570.
- Лазарук М. Беларуская паэма ў другой палавіне ХІХ—пачатку ХХ стагоддзя. — Мн., 1970. — С.106—107, 167—173.
- Лойка А. Гісторыя беларускай літаратуры. Дакастрычніцкі перыяд. Ч.2. — Мн., 1980. — С.150—160.
- Навуменка І. Янка Купала. — Мн., 1980. — С.55—66.
- Ярош М. Янка Купала і беларуская паэзія. - Мн., 1971. — С.76—79.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вірш Янки Купали [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на вебсайті Янка Купала [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Образи духів природи в поезії Янки Купали нашанівського періоду / Анна Мятлицька [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мотиви трагедії у драматичних поемах Янки Купали "Вічна пісня" та "Сон на кургані" [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Путівник літературними мріями [Архівовано 30 травня 2012 у Wayback Machine.] на вебсайті білоруського журналу [Архівовано 30 травня 2012 у Wayback Machine.]
- “Мрія. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] . [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] . [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] »У системі координат [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті газети "Культура" [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- "Сон на кургані" (театр Горького) / запис телепередачі
- Янки Купали та Гродно / Республіканські Купальські читання, Гродно, 2010[недоступне посилання]