Сорокін Анатолій Іванович
Анатолій Іванович Сорокін | |
---|---|
рос. Анатолий Иванович Сорокин | |
Народження |
24 березня 1921 Калуга |
Смерть |
29 грудня 1988 (67 років) Москва |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1939—1985 |
Партія | КПРС |
Звання | Віце-адмірал |
Командування | Q7485571? і Q4028109? |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Анато́лій Іва́нович Соро́кін (1921—1988) — радянський офіцер-підводник, віце-адмірал. Герой Радянського Союзу (1966).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 березня 1921 року у місті Калуга в родині службовців. Росіянин. Закінчив 10 класів і вступив до Московського електрохімічного інституту.
У лавах ВМФ СРСР з 1939 року. В 1941 році закінчив Чорноморське військово-морське училище.
Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. До березня 1943 року — командир взводу окремої роти автоматників 82-ї окремої морської стрілецької бригади Північного флоту, у складі якої брав участь у десантних операціях і обороні головної бази флоту. Після розформування бригади направлений до піхоти. У травні — вересні 1943 року — командир роти автоматників 510-го стрілецького полку 154-ї стрілецької дивізії 5-ї армії Західного фронту. Двічі був поранений. Член ВКП(б) з 1943 року.
Після лікування у шпиталі направлений до Московського флотського екіпажу, до листопада 1943 року перебував у резерві. У 1945 році закінчив Каспійське вище військово-морське училище (м. Баку).
Проходив службу на підводних човнах Тихоокеанського флоту: командир мінно-торпедної бойової частини (БЧ), помічник командира середнього дизельного підводного човна. З лютого 1951 року — командир підводного човна Балтійського флоту.
З 1959 року капітан І рангу А. І. Сорокін — командир 206-ї окремої бригади підводних човнів Північного флоту, а після її реорганізації у липні 1961 року — командир 31-ї дивізії підводних човнів Північного флоту.
У 1964 році контр-адмірал А. І. Сорокін закінчив Військову академію Генерального штабу. З червня 1964 року — командувач 1-ї (з 22 лютого 1968 року — Червонопрапорної) флотилії підводних човнів Північного флоту.
З 1 лютого по 26 березня 1966 року під командуванням контр-адмірала А. І. Сорокіна багатоцільовий атомний підводний човен «К-133» (командир — капітан ІІ рангу Л. М. Столяров) і атомний ракетоносець «К-116» (командир — капітан ІІ рангу В. Т. Виноградов) здійснили груповий трансокеанський міжфлотський перехід з губи Західна Ліца (Північний флот) в бухту Крашенінникова (Тихоокеанський флот). Вперше в історії флоту за півтора місяця було пройдено 25 тисяч миль у зануреному стані, без жодного спливання на поверхню.
7 травня 1966 року контр-адміралові А. І. Сорокіну було присвоєно військове звання «віце-адмірал».
З жовтня 1969 року — голова Постійної комісії державного приймання кораблів ВМФ СРСР.
У жовтні 1985 року віце-адмірал А. І. Сорокін вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер 29 грудня 1988 року. Похований на Кунцевському кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 травня 1966 року за успішне виконання завдань командування та виявлені при цьому мужність і відвагу, контр-адміралові Сорокіну Анатолію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11253).
Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (1956, 1972), орденами Трудового Червоного Прапора (1982), Вітчизняної війни 1-го ступеня (1985), трьома орденами Червоної Зірки (1943, 1954, 1959), орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня, медалями й іноземними нагородами.
Твори[ред. | ред. код]
- Мы с атомных. Изд. 2-е, доповн. та пер. — М., 1972.
- Корабли проходят испытания. / Співавтор Краснов. В. Н. — Л., 1982.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сорокін Анатолій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Народились 24 березня
- Народились 1921
- Померли 29 грудня
- Померли 1988
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Віце-адмірали (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За оборону Радянського Заполяр'я»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Уродженці Калуги
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Радянські підводники
- Герої Радянського Союзу — росіяни
- Померли в Москві