Сосніна Ніна Іванівна
| Сосніна Ніна Іванівна | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народилася |
30 листопада 1923[1][2] Кухарі, Іванківський район, Київська губернія, Українська СРР, СРСР | ||
| Померла |
31 серпня 1943[1][2] (19 років) Малин, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Малин | ||
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР | ||
| Діяльність | партизанка | ||
| Відома завдяки | партизанка-підпільниця | ||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||
| Батько | Іван Іванович Соснін | ||
| Нагороди |
| ||
Сосніна́ Ні́на Іва́нівна (30 листопада 1923, с. Кухарі, Київська губернія, Українська РСР — 31 серпня 1943, Малин, Житомирська область, Українська РСР) — керівник комсомольського, антифашистського підпілля в Малині у роки Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (посмертно).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась у родині лікаря. Жила та навчалась у селищі Пісківка Київської області , потім її сім'я переїхала до Малина, де 1941 року вона закінчила 9 класів загальноосвітньої середньої школи. Член ВЛКСМ з 1937 року.
Під час німецько-радянської війни восени 1941 року, залишившись в окупації, створила підпільну антифашистську групу, влившись на початку 1942 року в міську підпільну організацію.
Малинське підпілля активно вело роз'яснювальну та контрпропагандистську роботу на окупованій території, виготовляло та розповсюджувало листівки антинацистського змісту. Неодноразово ходила на зв'язок з партизанськими загонами для передачі розвідувальних даних; встановлювала і підтримувала зв'язок з антифашистами словацької і угорської частин. Разом з партизанами брала участь у боях поблизу селища Біла Криниця і під Малином.
31 серпня 1943 року німецький підрозділ оточив будинок, де Ніна Сосніна допомагала батькові оперувати пораненого партизана. Кілька годин тривав бій. Сосніна загинула у підпаленому німцями будинку. Похована у Малині.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за видатні заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., Ніні Іванівні Сосніній посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно) з врученням ордена Леніна (1965).
Пам'ять[ред. | ред. код]
- З 1967 до 2022 року на честь Сім'ї Сосніних (Ніна та її батько Іван) була названа вулиці Івана Дзюби у Києві.
- Обеліск в міському парку міста Малина.
- Обеліск біля ліцею в смт Пісківка, де навчалась Ніна Сосніна.
-
Пам'ятник у Малині на братській могилі, де похована Ніна Сосніна -
Пам'ятник у смт Пісківка
У мистецтві[ред. | ред. код]
- «Сім'я Сосніних» — документальний фільм 1967 р., реж. Анатолій Золозов.
- «Семья» (рос.) — повість російського письменника Сергія Смирнова[ru].
- «Ніна» — художній фільм 1971 р., режисери: Олексій Швачко, Віталій Кондратов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Соснина Нина Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в TracesOfWar
Джерела[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Т. 2. — М., 1988. (рос.)
- Золотые Звезды Полесья. — 3-е изд. — К., 1985. (рос.)
- Першина Т. С. Сосніна Ніна Іванівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 714. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Соснин В. И., Рудник В. А. Верные долгу. — 3-е изд., перераб. — М., 1982. (рос.)
- Соснина Нина Ивановна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Соснина Нина Ивановна // Сайт «Герои Страны». (рос.)
| |||||||
