Сотник Забрьоха (персонаж)
| Сотник Забрьоха | |
|---|---|
| Автор | Г. Ф. Квітка-Основ'яненко |
| Інформація | |
| Вид | людина |
| Стать | чоловіча |
| Родичі | Улас Забрьоха |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2017) |
Сотник Забрьоха — вигаданий персонаж, головний герой гумористично-сатиричної повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма».
Образ[ред. | ред. код]
Образ сотника Микити Забрьохи - це їдка сатира на бундючну козацьку старшину та способи її керування козацтвом і селянством наприкінці XVІІІ століття.
Характеристика[ред. | ред. код]
Микита Уласович Забрьоха — головний персонаж твору, козацький сотник за діяльністю, який успадкував посаду сотника після смерті свого батька, оскільки «від отця до сина сотенство і переходило». Однак, сотник - дармоїд та ледащо за своєю суттю, адже любить лише смачно попоїсти, добре випити та вдосталь поспати. Він не любить займатися жодною справою, а будь-яке діло наводить на нього сон, навіть при «полосканні» відьом позіхає. Зате пихи та зазнайства в сотника безмір, і панські замашки прориваються в Забрьохи без особливих зусиль.
Забрьоха - малограмотна та неосвічена людина, чоловік низького вродженого інтелекту, який рахувати вміє лише до тридцяти. В управлінні сотнею він безпорадний та недолугий. В усіх службових і побутових справах звик покладатися на хитрого, підступного сотенного писаря Пістряка та в усьому йому підкорятися.
Єдине свідоме бажання Забрьохи - побратися з вродливою, працьовитою, чесною панночкою Оленою Йосипівною та заволодіти її приданим - великим, багатим хутором. Щоби привернути серце хорунжівної, сотник укладає угоду із відьмою та, заради власних інтересів, готовий навіть «Конотоп спалити», і всіх дітей конотопських за один день «потрощити».
Мова сотника Забрьохи[ред. | ред. код]
Спілкується сотник Забрьоха з людьми завжди зневажливо, безсоромно, грубо та лайливо. В розмові часто вживає фразеологізми.
Риси характеру Забрьохи[ред. | ред. код]
- брехливість;
- користолюбність;
- безвольність;
- недбалість;
- пристрасність до пияцтва;
- байдужість;
- ледачість;
- неосвіченість;
- пихатість;
- безпорадність;
- грубість;
- чванливість;
- зажерливість.
Зовнішність Забрьохи[ред. | ред. код]
Герой повісті Микита Забрьоха завжди неохайний, недбалий, та нечепурний.
«…Голова йому не чесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкуйовджені, сорочка розхристана».