Сохраб Аарабі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сохраб Аарабі
Народився 23 лютого 1990(1990-02-23)
Тегеран, Іран
Помер 15 червня 2009(2009-06-15) (19 років)
Країна  Іран

Сохраб Аарабі (іноді писали Арабі) (перс. سهراب اعرابی‎ Sohrāb A'rābī; 23 лютого 1990 — 15 червня 2009) — 19-річний іранський продемократичний студент, смерть якого стала символом протестів під час післявиборчих заворушень в Ірані 2009 року[1][2].

Сім'я[ред. | ред. код]

Сохраб виховувався в іранській сім'ї середнього класу. Його мати, Парвін Фахімі, після його смерті стала активним членом руху «Матері за мир».[2]

Арешт та вбивство[ред. | ред. код]

Сохраб зник 15 червня під час протестів на президентських виборах 2009 року. Справа привернула значну увагу ЗМІ. Прокурор Саїд Мортазаві пообіцяв, що звільнить Аарабі. Після майже місяця пошуків друзів та родичів виявилося, що Сохраб був убитий "вогнепальним пораненням у серце". Інші джерела згадували два кульові поранення - одне в голову та одне під серце.[3] Іранська судова влада передала тіло родині жертви.

Точні обставини, в яких загинув Арабі, досі невідомі. За одним сценарієм він помер у в'язниці. Інші стверджують, що він, можливо, був розстріляний на вулиці та пізніше помер у лікарні чи поліцейському таборі.[4] Під час похорону його мати кричала вголос, що його зарізали під серце.

Похорон та наслідки[ред. | ред. код]

Смерть Сохраба Аарабі сколихнула всю країну і вплинула на протести, подібні до вбивства Неди Агха-Солтан. Натовпи скандували образи поліції, коли вони зібралися на похорон.[5]

14 липня колишній прем'єр-міністр Мусаві та його дружина Захра Рахнавард відвідали сім'ю Сохраба і віддали йому шану.[6] Після візиту Мусаві, Мехді Карубі, голова Партії національної довіри та президентські сподівання на виборах 2009 року, також зустрівся з родиною Сохраба і висловив солідарність.[7]

Смерть Сохраба Аарабі породила страх у кількох десятків родин, які перебувають у таборі поза в'язницею Евін, намагаючись дізнатись про долю близьких людей, які зникли в післявиборах.[8] Речник Міжнародної кампанії з прав людини в Ірані заявив, що може бути "десятки, а то й сотні" зниклих безвісти, як Аарабі. "Це люди, які просто вийшли з поля зору. Немає підтвердження, чи вони у тюрмі, чи мертві".[9]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sohrab Aarabi a[[[sic]]] IRANIAN Pro Democracy student Killed in demonstration (video). [VideoNewsLive]. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 19 липня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка); Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  2. а б Lutz, Meris; Daragahi, Borzou (14 July 2009). Slain Iranian teenager becomes symbol of protests. [Los Angeles Times].
  3. [1]
  4. خاکسپاری سهراب اعرابی با حضور مردم و نیروهای امنیتی. BBC. 13 липня 2009. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 11 листопада 2023. (перс.)
  5. Assaf, Simon (18 July 2009). Iranian movement defies state repression. [Socialist Worker online]. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 July 2009.
  6. Ali Akbar Dareini (15 July 2009). Mousavi: Protester's blood will not go in vain. Associated Press. Процитовано 19 July 2009.
  7. Archived copy. Архів оригіналу за 19 липня 2009. Процитовано 16 липня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Iran: After Withholding Information, Authorities say Youth Demonstrator Died of Gunshot Wounds. [International Campaign for Human Rights in Iran]. 12 July 2009. Процитовано 19 July 2009.
  9. Keath, Lee (15 July 2009). Missing Iranians go "off the radar". Associated Press.