Броварський аеропорт «Київ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броварський аеропорт «Київ»
ІАТА: немає  • ICAO: немає
Загальні дані
50°30′19″ пн. ш. 30°51′15″ сх. д. / 50.50552778002777643° пн. ш. 30.85441667002777777° сх. д. / 50.50552778002777643; 30.85441667002777777Координати: 50°30′19″ пн. ш. 30°51′15″ сх. д. / 50.50552778002777643° пн. ш. 30.85441667002777777° сх. д. / 50.50552778002777643; 30.85441667002777777
Тип військовий, громадський
Обслуговує
Розташування
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
земля
земля
Статистика (1940)
Кількість пасажирів 50 000[джерело?]
Броварський аеропорт «Київ». Карта розташування: СРСР
Броварський аеропорт «Київ»
Мапа
CMNS: Броварський аеропорт «Київ» у Вікісховищі

Броварськи́й аеропо́рт «Ки́їв» побудували на території міста Бровари. У період з 1935 по 1941 роки — головний аеропорт для міста Київ. Розміщувався неподалік кінцевої частини нинішньої вулиці Броварської сотні. Знищений 25 червня 1941 під час німецького бомбардування.

Історія

Передумови (1924-1931)

До будівництва летовища у Броварах Київ не мав свого повноцінногоаеропорту. Нерегулярне сполучення починаючи з 1924 року відбувалося лише з тодішньою столицею УРСР Харковом. Для цього використовували летовище у Пост-Волинському поблизу залізничної станції Київ-Волинський.

Будівництво (1931-1933)

В 1931 році для створення повноцінного аеропорту було вибране місце в Броварах. У липні того ж року був створений Комітет сприяння Цивільному повітряному флоту, який одразу ж розгорнув серед киян і жителів області широку пропагандистсько-роз'яснювальну кампанію зі збору коштів на будівництво порту і обладнання повітряного шляху Київ - Харків. Всього було зібрано до 4 млн карб., яких вистачило не тільки на виконання будівництва аеропорту, а й на придбання літаків К-5.

На будівництві аеропорту широко застосовувався примусова праця робітників, службовців, колгоспників, військових, піонерів і школярів, які працювали в післяробочий час. Ще до завершення будівництва, 18 листопада 1932 року, з Москви прилетів літак АНТ-9 (ПС-9) (борт СРСР-Е27) з делегацією керівництва «Трансавіа». До 20 листопада на ньому катали ударників будівництва.

Відкриття нового аеропорту відбулося 9 лютого 1933 року. На той час аеропорт був доволі сучасним, він мав в своєму розпорядженні аеровокзал, технічні майстерні, їдальню і ін. Для співробітників були зведені два багатоквартирних житлових будинки.

Голова Комітету Коршенко і начальник будівництва Баримскій доповідали в київських ЗМІ:

Виконуючи взяті на себе зобов'язання перед Київською громадськістю...Київський обласний комітет авіації та управління будівництва Київського аеропорту сьогодні відкривають постійну поштову авіалінію між Києвом і Харковом. Чи не пізніше першого травня 1933 року почнуться регулярні пасажирські рейси Київ - Харків...Перший етап будівництва завершено Розгортаємо роботу, щоб в Києві був першокласний аеропорт.

Використання 1933-1941

З 1935 року Броварський аеропорт став функціонувати як центральний аеропорт столиці. Пасажирів доставляли в Москву, Ленінград, Мінеральні Води. По Україні обслуговувалися маршрути: Полтава — Харків — Одеса — Запоріжжя — Суми — Дніпропетровськ — Сталіно.

У вересні 1935 року в Броварах проводились навчання військової авіації «Київські навчання 1935», в Броварському аеропорті побували зокрема: генерал Луазо, Йона Якір, Георгій Жуков, Семен Будьонний, Станіслав Косіор, Павло Постишев і інші. В ході маневрів провели масштабну авіадесантну операція із захоплення Броварського аеропорту. Це був перший повітряний десант. Було десантовано 1188 парашутистів з карабінами і легкою автоматичною зброєю, перекидання повітрям і висадці 1765 бійців і командирів двох стрілецьких полків з легкою автоматичною зброєю, 29 станковими кулеметами, а також двох артилерійських батарей, одного танка і декількох легкових і спеціальних автомобілів була проведена менше, ніж за дві години.

У 1936 році за проектом архітекторів І. Я. Михайловського та М. В. Сдобнєва споруджено будівлю аеровокзалу[1][2].

У 1939 році відкрито новий авіашлях з броварського аеропорту: Львів — Дрогобич — Луцьк — Рівне.

У 1940 році, щодня в повітря з Броварського аеропорту підіймалося 50 літаків, і за рік обслуговувалось 50 000 клієнтів. В тому ж році і до самого початку війни на аеродромі базувалася окрема 17 навчальна ескадрилья ЦПФ, яка готувала льотчиків і для бойових машин.

Знищення і подальша доля (1941-сьогодні)

25 червня 1941 року на аеропорт зробила наліт німецька авіація, 9 літаків Junkers Ju 88 та Heinkel He 111 розбомбили всі будівлі аеропорту, в результаті бомбардування загинуло близько 200 осіб.

У подальшому, вцілілі літаки Броварського аеропорту використовувались для знищення нафтового сховища у Дрогобичі та під час оборони Києва. 1942 року аеродром приймав рейхміністра окупованих територій Альфреда Розенберга[3].

Сьогодні на місці аеропорту головним чином руїни військових містечок, стрілецький комплекс «Сапсан-спорт» та кілька житлових будинків по вул. Броварської сотні. Та збереглися пропілеї, які стоїть при вході. Проїзд маршрутним автобусом № 411 від станції метро «Лісова» до кінцевої зупинки.

Цікаві факти

«Київська кіностудія імені Довженка» знімала в аеродромі такі фільми як «Винищувачі» (1939 року), а «Білорусьфільм» і «Мосфільм» — «Будні» (1940 року).

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Сдобнєв М., Михайловський І. Реконструкція київського аеропорту // Соціалістичний Київ. — 1935. — № 9. — С. 28–29.
  2. Столичний аеровокзал: [Закінчуються оздобні роботи будинку нового столичного аеровокзалу. Фото] // Більшовик: вечірня газета. — 1936. — № 287 (1055). — 11 жовтня. — С. 2.
  3. Полицейские и командование войск СС приветствуют рейхсминистра А. Розенберга на аэродроме Бровары под Киевом

Джерела