Довідка:Список типових мовних помилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення

Цей список створюється на підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.

Якщо вам часто трапляються помилки, можливо, не очевидні для інших користувачів, скористайтеся пошуком і спробуйте виправити їх в інших статтях, а також додати до цього списку. Але перед тим, як додавати будь-що до списку, переконайтесь, що це точно є помилкою. Можливо, деякі автори вважають вживання слова чи виразу неправильним – це має збігатись з академічними рекомендаціями (ВП:МОВА). Для початку слід перевірити наявність/відсутність слова чи виразу в академічних словниках (СУМ-20, ВТССУМ, r2u.org.ua), чинному правописі та, за потреби, корпусах (ГРАК, Корпус української мови тощо). Вікіпедія не є порадником зі слововжитку, тому помилки мають бути об'єктивно доведеними.

Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь — для цього існують словники й правила правопису.

Помилки

Неправильно Правильно Коментар
аби (у значенні щоб) щоб аби≠щоб: http://slovopedia.org.ua/34/53392/33347.html

https://vn.depo.ua/ukr/vn/uroki-ukrainskoi-yaka-riznitsya-mizh-abi-i-shchob-i-chomu-ne-slid-ignoruvati-spoluchnik-i-202106161334197 https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B0%D0%B1%D0%B8

аби тільки аби http://slovopedia.org.ua/34/53392/33347.html

https://vn.depo.ua/ukr/vn/uroki-ukrainskoi-yaka-riznitsya-mizh-abi-i-shchob-i-chomu-ne-slid-ignoruvati-spoluchnik-i-202106161334197 https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B0%D0%B1%D0%B8

арґумент, ориґінальний, ґрант, блоґ тощо аргумент, оригінальний, грант, блог Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ[1].
багаточисельний, чисельний[a] числе́нний «Багаточисельний» — калька з російського «многочисленный». Чисельний — той, що стосується чисел (напр. чисельний аналіз) або кількості (напр. чисельна перевага)[2], численний — наявний у великій кількості[3][4].
батальон, бульон, каньон тощо батальйон, бульйон, каньйон За орфографічним словником[5][6][7].
барокко бароко У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних не подвоюються, крім окремих випадків (тонна, вілла, іммігрант тощо)[8]. До виключень слово не належить[9][10].
блище[b] ближче Неправильне чергування приголосних.
будь-ласка будь ласка За орфографічним словником[11][12].
в більшості випадків здебільшого, переважно https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%b4%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b2%d0%b0%d0%b6%d0%bd%d0%be/
ведучий[c] провідний[d] «Ведучий» використовується в таких значеннях: 1) той, що веде (програму, групу людей); 2) той, що надає руху механізму (ведучий коток, ведуче колесо)[13][14].
вибачаюсь перепрошую, даруйте (на слові), вибачте, прошу пробачення «Вибачатися» — просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, але в 1-й особі однини недоконаного виду є розмовним стилем[15]. На думку Антоненка-Давидовича, помилковим є і вживання слова «вибачатися» загалом[16].
виключення[e] виняток «Виключення» — 1) процес усунення об'єкта зі складу чогось (організації, колективу); 2) те саме, що вимкнення (механізму, пристрою)[17][18].
вимір, одиниця виміру вимірювання, одиниця вимірювання Присутнє у словниках і як «одиниця виміру»[19][20], але згідно з «Законом про метрологію», для фізичних величин визначено термін «вимірювання»[21].
висотою заввишки https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d0%b2%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8/
відмінити, відміняти[f] відміняти[g]
скасувати, скасовувати, касувати 		Основне значення — змінити, зробити щось інакшим (відмінити слово абощо)[22]. Втім, СУМ-20 подає також і значення, подібне до слова «скасувати»: оголосити таким, що не відбудеться (виставу, промову тощо) як нормативне та безпосередньо значення «скасувати» як рідко вживане[23].
відтак[h] отже, тому «Відтак» використовується тільки у значеннях «після, потому», «відтепер»[24][25][26][27].
вірний[i] правильний, справедливий, правдивий, певний, слушний та багато інших[j] В українській мові «вірний» — 1) той, що заслуговує на довіру, постійний у своїх поглядах і почуттях, відданий, надійний; 2) той, що дотримується догматів віри, правовірний[28][29]. Але також може вживатись у значення «відповідний до оригіналу»: вірна історія, вірний малюнок тощо[30][31].
в кінці кінців зрештою, решті-решт, кінець кінцем, наостанці Не фіксується у словниках[32], але є достатньо давнім виразом в українській мові: згідно з корпусом, вживався Оленою Пчілкою (1887), Агатангелом Кримським (1990 та пізніше), Іваном Карпенком-Карим (1904)[33].
в першу чергу передусім, насамперед https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%bd%d0%b0%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%83%d1%81%d1%96%d0%bc-%d1%89%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b5/
в тому числі, в т.ч. зокрема, зосібна, і навіть, серед чого https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%be%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b0-%d1%96-%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%96%d1%82%d1%8c/
в цілому, в загальній складності, в загальному обсязі загалом Скальковані форми з російської
в якості (когось/чогось) як (хтось/щось),
в ролі (когось/чогось),
(кимось/чимось)[k] 		Калька з російського «в качестве (чего-то)»; відповідники фіксуються в російсько-українських словниках[34].
глибиною, в глибину завглибшки https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d0%b3%d0%bb%d0%b8%d0%b1%d1%88%d0%ba%d0%b8/
Голандія, голандський Голландія, голландський (про провінцію)

Нідерланди, нідерландський (про країну та мову)

У власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, тонна, іммігрант й ін.)[8]. Голландія — складова частина Нідерландів.
грунт ґрунт За орфографічним словником[35]
далеко ідучий далекосяжний, далекосяглий За російсько-українськими словниками[36]
дивись/дивіться також[уточнити] див. також непотрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде виглядати однаково, аналогічно шаблону {{див. також}}
жюрі, парашют журі, парашут За чинним правописом звук [u] після шиплячих передається літерою у[37].
заключати[l] ув'язнювати, замикати, засадити (до в'язниці)

містити, обіймати, мати (про вміст) виводити, висновувати (про висновки) скінчити, закінчити (про тривалу дію) укладати, складати, брати (про угоди)[m]

Російське слово. Слова «заключати», «заключати» відсутні у словниках СУМ-20 та ВТССУМ, але має питомі відповідники[38][39].
зворотній, природній[n] та подібні зворотний, природний Суфікс -н-(ій) використовується в відносно небагатьох прикметниках, як житній, давній абощо[40], слід перевіряти в орфографічних словниках[41][42].
згідно род. в.
відповідно з ор. в. 		згідно з ор. в.
відповідно до род. в. 		За словниками[43][44][45][46]
зйомка, зйомочний, зйомний знімання, фільмування, здіймання, зняття, знімальний (про кіно, фото)

винайманий, орендований (про квартиру)

знімний (той, що може демонтуватись)

«Зйомка» — розмовний стиль[47]. Питомо українськими похідними слова «знімати» є «знімання» або «фільмування» та інші[48][49]. Для позначення предмета, який можна зняти (відокремити, демонтувати), є слово «знімни́й»[50].
іллюстрація ілюстрація За орфографічним словником[51]
їх машина ("їх" як присвійний займенник) їхня машина https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d1%97%d1%85-%d1%96-%d1%97%d1%85%d0%bd%d1%96%d0%b9/
люби́й[o] кожний, будь-який, перший-ліпший Існує лише слово лю́бий (та похідні від нього) — дорогий та близький серцю, коханий[52].
люби́мий улюблений, улюбленець, улюбленик[p] Вважається застарілим і розмовним[53], має питомі відповідники[54].
магнет магніт Рекомендовано використовувати словникові слова, але фізична наукова спільнота вважає слово «магнет» питомим, вживає його та навіть зверталась 2008 року до Відділення фізики та астрономії НАН України з проханням зняти заборону на його використання (та похідних: магнетний, магнетодинаміка тощо)[55]. Слово «магнет» є питомим для української мови[56].
накінець
накінець-то 		нарешті Не фіксується в словниках, є росіянізмом[57].
нажаль на жаль За орфографічним словником[58].
нанести[q] завдати, заподіяти, спричинити[r] Є розмовним стилем. «Нанести» вживається у значеннях «покрити» (нанести масло на хліб, нанести фарбу), «позначити» (нанести візерунок, позначку), «принести багато чого-небудь» (нанесло снігу) тощо[59][60][61].
на рахунок[s] щодо, стосовно, з приводу «На рахунок» вживається в буквальному значенні: покласти гроші на рахунок та на позначення належності комусь: поставити на рахунок (комусь щось)[62].
не вистачати; не вистачити бракувати; забракнути https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%b7%d0%b0%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%ba%d0%bd%d1%83%d1%82%d0%b8/
перш за все найперше https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%bd%d0%b0%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%83%d1%81%d1%96%d0%bc-%d1%89%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b5/
першіння пирхота росіянізм
підчас під час за орфографічним словником
причинно-наслідковий причиново-наслідковий росіянізм
продовжувати + інф.[63] інф. + далі тобто «робити (чекати, йти) далі» замість «продовжувати робити (чекати, йти)» тощо. Не треба зловживати словом «продовжувати»
продовжується посадка триває посадка питоме слово замість запозичення
передвзятість упередженість росіянізм
переіменування перейменування
планування, планувати[t] планерування, планерувати Планувати — складати план, не може вживатися на позначення польоту[64]. «Планерування» відповідає базовому слову «планер».
площадка майданчик росіянізм
[надсилати] за адресою [надсилати] на адресу не кожному російському «по» відповідає українське «за»
комітет по нагляду комітет з нагляду https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%bf%d0%be/
по відношенню до стосовно, щодо[65] росіянізм
по крайній мірі принаймні росіянізм
по понеділках, по вихідних у понеділки, у вихідні росіянізм
по містам (з давальним відмінком) по містах (з місцевим відмінком) https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%bf%d0%be/
по імені (рос. по имени) на ім'я (на йме́ння, рідше на імення)[66] правильний переклад
Польша Польща росіянізм
прийти по справах прийти у справах https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%bf%d0%be/
при температурі за температури https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8f-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d1%96%d0%b4-%d1%87%d0%b0%d1%81-%d1%83-%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%96/
жити при Польщі жити за Польщі https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8f-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d1%96%d0%b4-%d1%87%d0%b0%d1%81-%d1%83-%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%96/
при виникненні у разі виникнення https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8f-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%b7%d0%b0-%d0%bf%d1%96%d0%b4-%d1%87%d0%b0%d1%81-%d1%83-%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%96/
прийняти участь, приймав участь У будь-яких акціях: що робити? — брати участь; що робитимеш? — братиму участь; що робиш? — беру участь; що робив? — брав участь; що зробити? — взяти участь. Правильно: прийняти документи; приймав рішення. росіянізм
прихожан парафіян росіянізм
пункта пункту абстрактне (див. А чи У); за орфографічним словником
п'ятнадцять чоловік п'ятнадцять осіб неправильний варіант є росіянізмом
разом з тим водночас, заразом https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b2%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%be%d1%87%d0%b0%d1%81-%d0%b7%d0%b0%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%be%d0%bc-%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%b5-%d1%82%d0%be%d0%b4%d1%96/
рахувати (я рахую, що …) вважати, мати думку правильне слововживання
района, регіона району, регіону за орфографічним словником
реґґі, реггі регі у загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, англ. reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
рінгтон рингтон правило дев'ятки
розташований у(в) 50 км на північ (до півночі) від столиці розташований за 50 км на північ від столиці дослівний переклад з російської
самий більший найбільший інші прикметники і прислівники — аналогічно
сінгл сингл правило дев'ятки.
скористуйтесь скористайтесь «користуйтесь», але «скористайтесь»
«скористуйтеся» є правильною наказовою формою від скористуватися
слід, слідує (нести, шукати, працювати тощо) треба (нести, шукати, працювати тощо) росіянізм; «працювати як слід», але «нам треба працювати», а не «нам слід(ує) працювати»
слідуючий наступний, такий (при подальшому переліченні) росіянізм
співпадати збігатися правильне слововживання
співставляти зіставляти правильне слововживання
статтей (чого?), статею (чим?) статей (чого?), статтею (чим?) правильне написання (родовий відмінок від статті, орудний від стаття)
стосовно щодо питоміше для мови
стікло скло росіянізм
за суттю по суті не всюди російське "по" це наше "за"
так як оскільки, позаяк, через те, що, тому що, бо росіянізм
такі як як-от калька з російської
теріторія територія правило дев'ятки. У багатьох випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ], а не [і] — [i] (англ. territory [terɪt(ə)rɪ])
товщиною, у товщину завтовшки, завгрубшки https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%88%D0%BA%D0%B8
тона, тон тонна, тонн аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, панна, пенні, білль, мулла, дурра, мірра, панно.
торгівельний торговельний за орфографічним словником
торкатися (деякі питання торкаються) стосуватися правильне слововживання
узберіжжя узбережжя Насправді вживається в публіцистичних[67], літературних творах[68], фіксується словником[69].
у (кого/чого) (щось) є хтось/шось (щось) має https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d1%8f-%d0%bc%d0%b0%d1%8e-%d1%82%d0%b8-%d0%bc%d0%b0%d1%94%d1%88/
учбовий, учба навчальний, навчання хоча вживається в літературі та є в словниках[70][71]Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна «вуз», вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»[72]. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений так званим «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові[73][74][75]. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками[76][77], з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було винятково розмовним (літературна форма — ученье (учення)).[75]
хемія хімія рекомендовано дотримуватись правопису.
швецький, громацький шведський, громадський Швеція, але — шведський
широкополосний широкосмуговий (бо смуга пропускання) росіянізм; незнання термінології у галузі
шириною, в ширину завширшки https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d1%88%d0%b8%d1%80%d1%88%d0%ba%d0%b8/
чешський чеський за орфографічним словником[78]
як правило здебільшого, переважно, переважно, як звичайно, як водиться, як заведено АЛЕ:

Як правило може бути таким складним? https://onlinecorrector.com.ua/uk/%d0%b7%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%87%d0%b0%d0%b9-%d0%b7%d0%b4%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b2%d0%b0%d0%b6%d0%bd%d0%be/

Не є помилками

Скорочення

В цьому розділі описуються слова та вирази, які часто класифікуються як помилки, але насправді такими не є, або їх належність до помилок є суперечливою. Наприклад, деякі мовознавці вважають відповідні мовні практики небажаними або невластивими українській мові, але вони містяться в чинному правописі або академічних словниках.

Не є помилкою Часто вживані рекомендації Коментар
більш висока
більш світлий
найбільш сильне 		вища
світліший
найсильніше 		Іноді може подаватись як помилка. Втім, український правопис не наполягає на жодному з варіантів, подаючи обидва як допустимі[79].
бажаючий

виконуючий

домінуючий

охочий

виконувач

панівний

Хоча вважається[80], що українській мові не притаманні активні дієприкметники (але в правописі 2019 року відсутня рекомендація не вживати їх[81]), значна їх кількість присутня в орфографічних[82] та тлумачних[83] словниках — а отже, вживання не є помилковим. Втім, для багатьох дієприкметників є усталені відповідники[80], наприклад: виконуючий — виконувач[84], виконавець; домінуючий — панівний[85] тощо.
Вергілій, Верґілій, Грант, Ґрант[u] заміна г на ґ чи навпаки Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ[1].
включати[v] вмикати[w]

вводити, містити

Фіксується в тлумачних[86][87] та російсько-українських словниках[88] в таких значеннях. Але на думку Антоненка-Давидовича таке вживання є неправильним та має замінюватись більш питомими виразами[89]: вмикати пристрій, поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)[88].
володіти[x] бути здатним, дати ради, опановувати, орудувати Фіксується в тлумачних[90][91] та російсько-українських словниках[92] в таких значеннях. Втім, є усталені відповідники: володіти пером (зброєю, мовою, навичкою) — орудувати …, володіти собою — владати (або панувати) собою тощо[92].
головнокомандуючий головнокомандувач Фіксується в тлумачних та орфографічному[93] (як іменник) словниках, а крім того, такий варіант був указаний в Конституції[94]. Втім, є усталений відповідник — головнокомандувач[95][96].
даний цей, наявний, згаданий Фіксується в тлумачних словниках, російсько-українських словниках та класичній літературі саме в такому значенні. Як приклади наводяться: в даному випадку, дана книжка тощо[97][98][99].
завідуючий завідувач, керівник, управитель, голова тощо Фіксується в словниках у відповідному значенні[100], але має більш питомі відповідники[101].
заключний[y] кінцевий, завершальний, остаточний Фіксується в словниках у відповідному значенні[102], але має більш питомі відповідники[103].
наступаючий[z] прийде́шній, що надходить, надхо́жий, відтепе́рішній[aa] Фіксується в словниках та корпусі у таких значеннях: 1) такий, що проводить наступ (наступаючий ворог); 2) такий, що рішуче рухається вперед (наступаюча людина); 3) такий, що скоро настане (наступаючий ранок, наступаючий Новий рік)[ab][104][105].
обстановка обставини[ac] Фіксується в словниках[106][107] та корпусі[108], але має більш традиційні відповідники[109].
оточуючий навкружній та інші Фіксується в словниках[110][111] та корпусі[112], але має більш традиційні відповідники[113].
той чи інший той чи той https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/icgn/radomska_ukr_mova/9.htm


Вікіпедія: Мовні поради
Правопис
Правила перекладу
Консультації
Супутні питання

Див. також

норма
узвичаєння
труднощі перекладу чи передавання
корекція

Джерела

  1. ↑ У значенні «такий, якого багато»
  2. ↑ У значенні «на меншій відстані»
  3. ↑ У значенні «авторитетний, сучасний, важливий»
  4. ↑ провідний фахівець, провідна роль, провідна зірка
  5. ↑ у значенні «відхилення від правила»
  6. ↑ У значенні «зробити щось таким, що не відбудеться, втратить силу»
  7. ↑ відміняти слова за відмінками
  8. ↑ у значенні «отже, тому»
  9. ↑ у значеннях «правильний», «справедливий», «певний»
  10. ↑ правдивий шлях, йти на певну загибель, чекати на слушну хвилину, слушно робити, непохибний меч, певна ознака (рос. верный знак)
  11. ↑ бути за свідка, виступати позовником, у вигляді чогось, на взір (на зразок, на ґатунок) чогось, виступати як щось (хтось)
  12. ↑ в усіх значеннях
  13. ↑ рос. «заключить в тюрьму»: ув'язнити; замкнути, зачинити, завдати, запроторити (до в'язниці, в неволю) рос. «заключить»: зробити висновок, висновувати, вивести (щось із чогось) рос. «заключить сделку»: скласти, взяти, укласти (умову, угоду), умовитись рос. «заключить мир»: замиритись, скласти мир
  14. ↑ у називному відмінку однини, чоловічого роду (у дав. відмінку жіночого роду це правильні форми)
  15. ↑ У значенні «будь-який». Сюди ж родові та відмінкові форми.
  16. ↑ улюблена пісня, улюблена (кохана) людина, улюбленик (улюбленець) в сім'ї, люба дитина, милий серцю
  17. ↑ у значенні «заподіяти, вчинити стосовно кого-небудь, спричинити»
  18. ↑ заподіяти (зробити) шкоду, завдати удару (поранення), завдати поразки
  19. ↑ у значеннях «щодо», «стосовно»: говорити на рахунок чогось
  20. ↑ На позначення польоту, а не складання плану
  21. ↑ англ. , лат.
  22. ↑ у значеннях «вмикати» або «уводити до складу, приєднувати», «містити в собі»
  23. ↑ вмикати струм, пустити механізми поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)
  24. ↑ у значеннях «добре знати», «бути здатним»
  25. ↑ у значенні «кінцевий, той, що завершує»
  26. ↑ у значенні «такий, що скоро настане»
  27. ↑ прийдешнє свято, надхожий день
  28. ↑ «в тій імлі наступаючих кращих часів» — Іван Нечуй-Левицький. Хмари, 1871.
    «особливо страшила його наступаюча ніч» — Іван Франко. Boa constrictor, 1878.
    «з наступаючими святками та Новим роком» — Михайло Коцюбинський. Листи, 1895.
  29. ↑ сприятливі умови (обставини), оперативні обставини, хатня обстава тощо
  1. ↑ а б § 122. Звуки [g], [h] (ст. 124) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 124 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  2. ↑ чисельний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. ↑ численний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. ↑ Чисельний і численний, багаточисельний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  5. ↑ батальйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  6. ↑ бульйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  7. ↑ каньйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  8. ↑ а б § 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних (ст. 126) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 126 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  9. ↑ БАРОКО - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  10. ↑ бароко - Орфографічний словник української мови. www.rozum.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  11. ↑ БУДЬ ЛАСКА - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  12. ↑ будь ласка - Орфографічний словник української мови. www.rozum.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  13. ↑ ведучий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  14. ↑ ведучий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  15. ↑ вибачатись // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  16. ↑ Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  17. ↑ виключення // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  18. ↑ Виключення // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  19. ↑ одиниця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  20. ↑ одиниця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  21. ↑ Про метрологію та метрологічну діяльність. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2023.
  22. ↑ відміняти // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  23. ↑ відміняти // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  24. ↑ відтак // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  25. ↑ відтак // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  26. ↑ відтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  27. ↑ відтак // Російсько-українські словники на R2U.
  28. ↑ вірний // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  29. ↑ вірний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  30. ↑ Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  31. ↑ верный // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  32. ↑ в конце концов // Російсько-українські словники на R2U.
  33. ↑ [%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=[%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22%7D,%22id%22:1916%7D] в кінці кінців – Grac v.16]. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК).
  34. ↑ в качестве // Російсько-українські словники на R2U.
  35. ↑ ҐРУНТ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  36. ↑ далеко идущий // Російсько-українські словники на R2U.
  37. ↑ § 130. Голосні [e], [u] (ст. 129) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 129 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  38. ↑ Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  39. ↑ заключать // Російсько-українські словники на R2U.
  40. ↑ § 33. -Н-(ИЙ), -Н-(ІЙ) (ст. 29) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 29 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  41. ↑ зворотний — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  42. ↑ природний — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  43. ↑ згідно // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  44. ↑ відповідно // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  45. ↑ згідно // Російсько-українські словники на R2U.
  46. ↑ відповідно // Російсько-українські словники на R2U.
  47. ↑ зйомка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  48. ↑ Привабливість і підступність паронімів - Олександр Пономарів. ponomariv-kultura-slova.wikidot.com. Процитовано 5 листопада 2019.
  49. ↑ съёмка // Російсько-українські словники на R2U.
  50. ↑ знімний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  51. ↑ ІЛЮСТРАЦІЯ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  52. ↑ любий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  53. ↑ любимий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  54. ↑ Любий, любий, любимий, перший-ліпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  55. ↑ Про магнет | Російсько-українські словники. web.archive.org. 15 червня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  56. ↑ магнет // Російсько-українські словники на R2U.
  57. ↑ накінець // Російсько-українські словники на R2U.
  58. ↑ на жаль — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  59. ↑ нанести // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  60. ↑ нанести // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  61. ↑ нанести // Російсько-українські словники на R2U.
  62. ↑ на рахунок // Російсько-українські словники на R2U.
  63. ↑ Олександра Сербенська, Марія Білоус, «Екологія українського слова», Львів, ЛНУ ім. Франка, 2003 рік
  64. ↑ планувати // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
    планерувати // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  65. ↑ [http://lcmp.ukma.edu.ua/article/view/245040/242788 ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ У ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТАХ (на прикладі ДСТУ 3294-95 «Маркетинг. Терміни та визначення основних понять»)]
  66. ↑ По имени = на ім'я (на ймення, на імення). Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2020.
  67. ↑ "узберіжжя" - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 31 березня 2021.
  68. ↑ "узберіжжя" - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 31 березня 2021.
  69. ↑ узберіжжя. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2021.
  70. ↑ Учбовий. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2020.
  71. ↑ УЧБОВИЙ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 31 березня 2020.
  72. ↑ Галина Лесна. Нові засоби мовної номінації у сучасній украиїнській пресі (PDF). Słowo. Tekst. Czas VII. Nowe środki nominacji językowej w nowej Europie / Materiały VII Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 21-23 listopada 2003 r.). – Szczecin, 2004. – S. 129-133.
  73. ↑ Навчальний, учбовий. http://slovopedia.org.ua. Словопедія.
  74. ↑ Українська мова – рідна наша мова. Говори українською правильно!. http://biblioteka-bagrianogo.edukit.kiev.ua. Бібліотека імені Івана Багряного для дітей ЦБС Солом'янського району м. Києва.
  75. ↑ а б Слова "учбовий" немає в українській мові. Блог професора Пономаріва.
  76. ↑ Учбá, -и, ж. Те саме, що навчання. Приклади вживання: Сучасні радянські поети самі говорять, яке значення для їхнього ідейно-художнього зростання мáла учба в Маяковського … учба творча, скерована на те, щоб продовжувати і розвивати традиції Маяковського (Микола Бажан, Твори: Статті. Нариси, 228); Найбільшою «хибою» в цій рецензії являється незламна віра Т. Клоччя в те, що «невпинна учба вдосконалить і розів'є творчий хист молодих письменників» (Іван Микитенко, Зібрання творів, 1965, 82); З іншого краю, десь від села, став долинати ледь чутний собачий гавкіт, що переходив у виття, тривожне, численне. — На місяць там вони виють, чи що? — запитала Мар'яна. — Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч,— пояснив дід Лука. (Олесь Гончар, Іван Драч, 1987, 182);  … масу бійців і червонофлотців, у них зосереджується культурномасова робота: працюють найрізноманітніші гуртки, школи, провадиться політична і загальноосвітня учба, організується художня самодіяльнсть, наочна пропаганда. (Радянська Україна, Соціалістична культура, 1938, 20); Iншi приголосні перед -ба та -ко не м'якшаться: журба, плавба, сівба, учба, служба, сірко, бровко. (Рідне слово, 1934, 133); «…показано період участі у відбудові зруйнованого господарства, суботники тощо, учба, зміна зміни, без Леніна, але ж…» (із Кіно-газети за 1929 рік).
  77. ↑ Яке слово вибрати?. http://kultura-movy.wikidot.com. Культура мови на щодень.
  78. ↑ ЧЕСЬКИЙ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2 жовтня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)}
  79. ↑ § 104. Ступенювання прикметників (ст. 107) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 107 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  80. ↑ а б Дієприкметники // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  81. ↑ § 119. Дієприкметник (ст. 122) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 122 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  82. ↑ виконуючий — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 11 лютого 2023.
  83. ↑ виконуючий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  84. ↑ Виконувач // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  85. ↑ панівний — Словник синонімів Караванського. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 11 лютого 2023.
  86. ↑ включати // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  87. ↑ включати // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  88. ↑ а б включать // Російсько-українські словники на R2U.
  89. ↑ Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  90. ↑ володіти // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  91. ↑ володіти // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  92. ↑ а б владеть // Російсько-українські словники на R2U.
  93. ↑ головнокомандуючий — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  94. ↑ Всі документи бази даних "Законодавство України" (станом на 13 лютого 2023 р.). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  95. ↑ головнокомандуючий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  96. ↑ головнокомандуючий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  97. ↑ даний // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  98. ↑ даний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  99. ↑ даний // Російсько-українські словники на R2U.
  100. ↑ Slovnyk.me — Словники й енциклопедії. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  101. ↑ заведующий // Російсько-українські словники на R2U.
  102. ↑ Slovnyk.me — Словники й енциклопедії. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  103. ↑ заключительный // Російсько-українські словники на R2U.
  104. ↑ наступаючий. ГРАК.
  105. ↑ наступаючий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  106. ↑ обстановка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  107. ↑ обстановка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  108. ↑ Sketch Engine. parasol.vmguest.uni-jena.de. Процитовано 25 лютого 2023.
  109. ↑ окружающий // Російсько-українські словники на R2U.
  110. ↑ оточуючий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  111. ↑ оточуючий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  112. ↑ оточуючий // Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) / М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнко та ін. – Київ, Львів, Єна, 2017-2022. – uacorpus.org.
  113. ↑ окружающ* // Російсько-українські словники на R2U.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довідка:Список_типових_мовних_помилок&oldid=39669581