Boa constrictor (повість)
| Boa constrictor | ||||
|---|---|---|---|---|
.png) | ||||
| Жанр | повість | |||
| Автор | Іван Франко | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1878 | |||
| Попередній твір | Петрії й Довбущуки | |||
| Наступний твір | На дні | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Boa constrictor — повість Івана Франка, опублікована вперше в 1878-му році, а окремою книжкою — в 1884-му. Вважається одним із перших зразків натуралізму в українській літературі. Належить до «Бориславського циклу» Франка і на думку Магдалини Ласло-Куцюк, є одним із найбільших його здобутків.
Повість перекладено чеською, німецькою та російською мовами.[1] Також існує переклад англійською з російської.[2]
Історія написання[ред. | ред. код]
Існує три редакції повісті: перша «журнальна» (1878), друга «книжкова» (1884), і третя, зроблена Франком на схилі літ (1907). Серед іншого, до другої редакції додано авторське «післяслово» до історії, у якому зазначено, що «Герман у доброго чоловіка не перемінився», а його «милосердний порив […] був хвилевий», по якому він знову став «холодним, безсердечним спекулянтом». Третя редакція розповідає про життя Германа після описуваних подій і вважається новим твором. Герман також фігурує у романі «Борислав сміється».
Сюжет[ред. | ред. код]
Протагоніст твору — Герман Гольдкремер — багатий підприємець, єврей, сирота. Пройшовши тривалий шлях, він, попри все, залишається невдоволеним. Його мучить страх, який втілено у картині, що висить у його кімнаті, на якій удав душить газель. «Його багатство уявляється йому самому стоголовою потворою».[3]
Зрештою, Герман бачить сон, де його душить змій з картини. Як виявляється по пробудженню, це був його власний син, що хотів вбити батька задля наживи.
Рецепція[ред. | ред. код]
Для радянських критиків повість Франка зазвичай прочитувалася з точки зору класового конфлікту. Так, класичною стала інтерпретація Олександра Білецького, який пояснює обірвану кінцівку першої редакції твору так:
|
Переродження не сталося: хижак лишився хижаком, повернувшись до свого попереднього стану | 
|
Однак сьогодні, дослідників та дослідниць приваблює психоаналітична перспектива твору. На неї вказує «сновидність» Германа та ситуація «невдоволення» своїм становищем. Зокрема, цей аспект повісти розглянуто в працях Тамари Гундорової[4][5] та Магдалини Ласло-Куцюк.[6][7]
Самореклама[ред. | ред. код]
В розділі 2 «Борислав сміється» Франко дає посил де можна почитати «Boa constrictor».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іван Франко. Прозові твори. Boa constrictor (1884). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ van Franko. Boa Constrictor and Other Stories. Tr. from Russian by Fainna Solasko. Moscow: Foreign Languages Publ. House, 1957. [1] [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Леонід Білецький. Художня проза І. Франка
- ↑ Є. Нахлік. Реформатор українського літературознавства: до ювілею Тамари Гундорової [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Гундорова Т. Франко — не Каменяр. Франко і Каменяр. — Київ: Критика, 2006.
- ↑ Михайло Гнатюк. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка [3] [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Ласло-Куцюк М. Текст і інтертекст в художній творчості Івана Франка: до 150-річчя з дня народження Івана Франка. — Бухарест: Мустанг, 2005.– 257 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Леонід Білецький. Художня проза І. Франка // Твори в 5 томах. Т. 2. с. 412—461. [4] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Роман Голод. Штрихи до генези Франкової повісти «Boa constrictor» [5] [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]