Список бойових наземних платформ України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бойові наземні платформи — автономні системи озброєння, які заміняють людину в умовах бою. Можуть кріпитися на нерухомі поверхні або на транспортні засоби (бойові роботи).

Наземні безпілотні бойові платформи вперше з'явилися у військах західних армій на початку 2000-х, але тільки на стадії дослідної експлуатації. З початком російсько-української війни в 2014 і особливо після повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році почали активно використовуватися на полі бою.[1]

Бойові наземні платформи українського виробництва[ред. | ред. код]

Сучасні українські розробки[ред. | ред. код]

Україна «ШаБля»
ШаБля — бойова наземна платформа, яка по суті є роботизованою кулеметною туреллю, розроблена компанією «Roboneers» і вперше використана у бойових умовах у 2014 році.[2]

За словами розробників, кожна така турель у місцях активних бойових дій щомісяця знищує понад 100 окупантів, і використовують їх у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади та «Вовків Да Вінчі». У вересні 2023 році міністерство оборони України офіційно оголосило про її допуск до експлуатації у ЗСУ в трьох версіях (під кулемети калібру 7,62 ПКТ (кулемет Калашникова), М240 або М2).[3] У січні 2024 року держава Україна, за словами віцепрем'єра Михайла Федорова, вперше законтрактувала цю бойову платформу.[4]

Україна «Ironclad»
Ironclad — роботизована платформа, яка дозволяє вести захист власних позицій та здійснювати штурм ворожих укріплень. Розробка компанії «Roboneers».

Розвиває швидкість до 20 км/год, обладнана тепловізійною камерою та бойовою туреллю «ШаБля М2», маса пустої платформи 1800 кг, корисне навантаження до 400 кг, має броньований панцир від бронебійних куль 7,65х54 мм, відстань ураження до 2 км.[5] У січні 2024 бійці 5 ОШБР продемонстрували відео першого бойового застосування даної розробки з успішним враженням ворожої позиції та техніки. [6]

Україна «Рись»
Рись — ще одна роботизована платформа, яка використовує бойову турель «ШаБля». Також розробку називають «ШаРись».[7]

Власна маса 130 кг і може перевозити до 150 кг, максимальна швидкість - 8 км/год., запас батарей на 20 км або на 4 години безперервної роботи. Управління здійснюється дистанційно на відстані до 1100 м. Використовується в бойових діях з кінця 2023 року.[8] У 2023 році в рамках проєкту Армія Дронів підрозділам ЗСУ було передано 5 платформ Рись.[9]

Україна «Лють»
Лють — броньована роботизована платформа, розробка стартапу «DONS».

Є учасником кластеру Brave1, готується до кодифікації за стандартами ЗСУ та промислового виробництва. Дальність виявлення цілей до 1200 м, озброєння – кулемет ПКТ 7,62 мм, автономна робота – до 72 годин, запас ходу до 20 км, тривалість руху до 3 годин, повна маса 330 кг. Броня 4-го класу захищає від стрілецького озброєння, окрім бронебійного.[10]

Україна «Миротворець»
Миротворець — наземна роботизована платформа, розроблена КВП «Синергія».

Швидкість до 35 км/год, радіус телеконтролю до 2000 м, електричний час роботи від 2-х до 10-х годин, стаціонарний час 15 діб, максимальне корисне навантаження 480 кг, запас безперервного ходу 100 км, плаваюча, озброєння — бойовий модуль «Амулет» від ДККБ «Луч», дистанція знищення техніки супротивника до 5 км.[11]

Україна «D-21-11»
D-21-11 — наземна роботизована платформа універсального типу.

Машина обладнана автоматичною туреллю та може виконувати бойові завдання, а також може використовуватись для логістики. Дистанційно керована турель D-11 озброєна кулеметом та вже пройшла успішні випробування і вона повністю знімна.[12] У планах розробників інтегрувати в розробку натовські види озброєння та посилити стійкість до ворожого РЕБу.[13]

Україна «Скорпіон-2»
Скорпіон-2 — наземна роботизована платформа універсального типу, розробка компанії «Temerland».[14]

Функціональне призначення може бути кількох типів: роботоносець для роботів–сателітів, дрономет (точка базування для літальних апаратів-дронів), платформа для установки автоматичної турелі і навіть трактор для обробки сільськогосподарських угідь. Характристики : силова установка 2*5 кВт, потужність двигуна: 20 к.с., ступінь захисту: IP65, маса платформи 370 кг.[15]

Україна «Скорпіон-3»
Скорпіон-3 — наземна роботизована платформа універсального типу, вдосконалена версія «Скорпіон-2» компанії «Temerland», вперше представлена на виставці «Зброя та Безпека-2021».[16]

Також може бути роботоносцем для роботів–сателітів, дронометом, платформою для установки автоматичної турелі. Обладнаний відеокамерами, радаром, ІЧ прожектором, а два бортових комп’ютери здійснюють обробку перешкод нейронною мережею з усіх боків та забезпечують постійне спостереження за маршрутом.[17]

Україна «Ratel» (кілька модифікацій)
Ratel — багатофункціональна наземна роботизована платформа, яка здатна виконувати різні функції, залежно від модифікацій.

«Ratel-S» (Медоїд) — робот-камікадзе, здатний нести до 40 кілограмів вибухівки, максимальна швидкість до 24 км/год, дальність використання 6 кілометрів, може працювати до 2 годин без підзарядки. Запущений у промислове виробництво.[18]
«Ratel-M» — багатоцільова логістична платформа, вантажність 250 кг, час автономної роботи від 5 годин влітку до 8 годин взимку, дальність радіокерування до 6 км. Використовується для транспортування боєприпасів та продуктів, а також евакуації поранених.[19]
«Ratel Deminer» — мінний трал, який знаходить і нейтралізує протипіхотні міни. Комплекс оснащений денним відеоканалом і здатен знищувати міни типу ПФМ-1, ПМН-4, ПМН-3 та ПМН-2. Випробуваний під час гуманітарного розмінування від протипіхотних мін біля Святогірська Донецької області.[20]

Україна «Каракурт»
Каракурт («Мангал») — наземний повнопривідний колісний дрон-камікадзе , призначений для підриву ворожих позицій та техніки, мінування, підвезення БК.

Характеристики: корисне навантаження до 30 кг вибухівки, дальність управління понад 1500 метрів на ґрунтовій поверхні, радіус дії до 5 км, електродвигун 2 кВт, швидкість до 60 км/год.[21]

Минулі українські розробки[ред. | ред. код]

Україна «Фантом»
Фантом— одна із перших бойових наземних платформ. Розробник — підприємство «Спецтехноекспорт» державного концерну «Укроборонпром».

29 серпня 2016 року відбулась презентація платформи, а у 2017 презентовано оновлену версію «Фантом-2». Характеристики : колісна формула 6х6 у першій версії та 8х8 у другій, максимальна швидкість 38 км/год, запас ходу 20 кілометрів, гібридний двигун 30 кВт, корисне навантаження 350 кг, управління — захищений радіоканал з радіусом дії 2,5 км або волоконний кабель завдовжки 5 км. Апарат озброєний 12,7-мм кулеметом на стабілізованій платформі, є можливість встановити протитанковий ракетний комплекс.[22]

Бойові наземні платформи іноземного виробництва в Україні[ред. | ред. код]

Естонія «THeMIS»
THeMIS — естонська наземна роботизована платформа універсального типу, розроблена компанією Milrem Robotics.

Залежно від модифікацій виконують різні функції: THeMIS Cargo, THeMIS Cargo CASEVAC — логістичні та евакуаційні; THeMIS Cargo Mortar carrier(«міноносець») — налаштований для розміщення 81-мм міномета, додаткового обладнання та боєприпасів; THeMIS Combat Support — бойова підтримка військових в умовах високого ризику. THeMIS Observe — розвідка; На озброєнні Сил оборони України вже перебувають 15 роботизованих платформ.[23]

Чехія «UGV Trail-Blazer»
UGV Trail-Blazer — чеська наземна роботизована платформа, розроблена компанією «Isolit-Bravo».

Характеристики: автономна робота до 8 годин, запас ходу до 32 км, швидкість 4-8 км/год, керується оператором з пульту управління в радіусі 1 км, вантажопідйомність платформи становить до 350 кг. Компанія «Isolit-Bravo» безкоштовно поставила ЗСУ 8 платформ, і вони вже використовуються воїнами 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.[24]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Наземні бойові платформи: новий гравець на полі бою
  2. ↑ Бойовий модуль "ШаБля" допущений до експлуатації ЗСУ, хоча на передовій він з часів АТО
  3. ↑ Міноборони прийняло на озброєння перший бойовий модуль «ШаБля»
  4. ↑ Віцепрем'єр Федоров: Україна вперше законтрактувала роботизовані турелі "ШаБля"
  5. ↑ Українські військові випробовують на передовій безпілотного робота Ironclad
  6. ↑ ЗСУ показали, як б’ють рашистів бойовим роботом з модулем "ШаБля"
  7. ↑ Результатом такої кооперації стала поява роботизованого комплексу типу ШаРись
  8. ↑ Роботизована платформа «Рись» добре показала себе на полі бою
  9. ↑ Безпілотна платформа "Рись" на полі бою: відгуки військових
  10. ↑ В Україні створили броньованого робота "Лють": озброєний кулеметом і готовий до бою
  11. ↑ Платформа «Миротворець» проходить заводські випробування
  12. ↑ В Україні випробовують безпілотну платформу D-21-11
  13. ↑ Українські військові тестують наземного робота D-21-11
  14. ↑ Запорізькі конструктори розробили три бойові роботизовані платформи
  15. ↑ В Україні створили бойового робота "Скорпіон 2": стріляє та запускає БПЛА
  16. ↑ Роботоносець, дрономет чи бойовий помічник: роботизована платформа "Скорпіон 3" від Temerland на "Зброя та Безпека-2021"
  17. ↑ В Україні розробили унікальний роботоносець з десантом «гномів» на борту
  18. ↑ Українці розробили робот-камікадзе для Сил оборони, який вміщує у себе до 40 кг вибухівки
  19. ↑ Українці навчили наземних роботів збивати дрони: як це допоможе ЗСУ в бою
  20. ↑ Українські розробники роботів Ratel створили дистанційно керований комплекс розмінування.
  21. ↑ Дістає окупантів у норах: у ЗСУ на фронті з'явився наземний дрон "Каракурт"
  22. ↑ Українські розробки
  23. ↑ На озброєнні Сил оборони України вже перебувають 15 роботизованих платформ THeMIS
  24. ↑ Чеська компанія безкоштовно передала безпілотники Україні
Повітряні
Розвідувальні
Багатоцільові та ударні
Баражуючі боєприпаси
Морські
Надводні
Підводні
Наземні
1 — виготовлявся на території УРСР; за незалежної України модифікувався для ролей повітряної мішені та крилатої ракети.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_бойових_наземних_платформ_України&oldid=42231515