Сплітська угода
| Сплітська угода | |
|---|---|
 Здобутки в 1995 році внаслідок угоди: хорватської армії та Хорв. ради оборони Армії Республіки Боснії і Герцеговини | |
| Тип | угода |
| Підписано | 22 липня 1995 |
| Місце |
 Спліт |
| Підписанти | |
| Сторони | |
Декларація про втілення в життя Вашингтонської угоди, спільну оборону від сербської агресії та досягнення політичного розв'язання відповідно до зусиль міжнародного співтовариства (хорв. Deklaracija o oživotvorenju Sporazuma iz Washingtona, zajedničkoj obrani od srpske agresije i postizanje političkog rješenja sukladno naporima međunarodne zajednice), пізніше відома під розмовною назвою Сплітська угода або Сплітська декларація (хорв. Splitski sporazum або хорв. Splitska deklaracija) — угода про взаємну оборону між Хорватією, Республікою Боснія і Герцеговина та Федерацією Боснії і Герцеговини, підписана 22 липня 1995 року в Спліті (Хорватія) за посередництва турецького президента Сулеймана Деміреля. Закликала до військової інтервенції хорватської армії на територію Боснії і Герцеговини, насамперед для зняття облоги Біхача.
Сплітська угода стала переломним моментом у Боснійській війні, а також важливим чинником у війні за незалежність Хорватії. Вона обумовила широкомасштабне розгортання хорватської армії в Боснії і Герцеговині та захоплення стратегічних позицій в ході операції «Літо '95». Це, у свою чергу, дозволило швидко захопити столицю самопроголошеної Республіки Сербська Країна Книн та невдовзі після цього зняти облогу з Біхача під час операції «Буря». Подальші наступальні дії хорватського війська у Боснії та Герцеговині за підтримки Армії Республіки Боснія і Герцеговина та Хорватської ради оборони, а також повітряна операція НАТО в Боснії і Герцеговині змінили розстановку військових сил у Боснійській війні, сприяючи початку мирних переговорів, що привели до Дейтонської угоди.
Література[ред. | ред. код]
- Balkan Battlegrounds: A Military History of the Yugoslav Conflict, 1990-1995. Diane Publishing Company. 2003. ISBN 9780756729301. Процитовано 1 січня 2013.
- Avant, Deborah D. (2005). The Market for Force: The Consequences of Privatizing Security. Cambridge University Press. ISBN 9780521615358. Процитовано 1 січня 2013.
- Bjelajac, Mile; Žunec, Ozren (2009). The War in Croatia, 1991-1995. У Charles W. Ingrao; Thomas Allan Emmert (ред.). Confronting the Yugoslav Controversies: A Scholars' Initiative. Purdue University Press. ISBN 9781557535337. Процитовано 29 грудня 2012.
- Bono, Giovanna (2003). Nato's 'Peace Enforcement' Tasks and 'Policy Communities': 1990 - 1999. Ashgate Publishing. ISBN 9780754609445. Процитовано 29 грудня 2012.
- Burg, Steven L.; Shoup, Paul S. (2000). The War in Bosnia Herzegovina: Ethnic Conflict and International Intervention. M.E. Sharpe. ISBN 9781563243097. Процитовано 29 грудня 2012.
- Dunigan, Molly (2011). Victory for Hire: Private Security Companies' Impact on Military Effectiveness. Stanford University Press. ISBN 9780804774598. Процитовано 29 грудня 2012.
- Halberstam, David (2003). War in a Time of Peace: Bush, Clinton and the Generals. Bloomsbury Publishing. ISBN 9780747563013. Процитовано 29 грудня 2012.
- Hodge, Carole (2006). Britain And the Balkans: 1991 Until the Present. Routledge. ISBN 9780415298896. Процитовано 29 грудня 2012.
- Marijan, Davor (2007). Oluja [Storm] (PDF) (хор.). Хорватський меморіально-документаційний центр Вітчизняної війни уряду Хорватії. ISBN 9789537439088. Процитовано 30 грудня 2012.
- Ramet, Sabrina P. (2006). The Three Yugoslavias: State-Building And Legitimation, 1918-2006. Indiana University Press. ISBN 9780253346568. Процитовано 29 грудня 2012.
- Woodward, Susan L. (2010). The Security Council and the Wars in the Former Yugoslavia. У Vaughan Lowe; Adam Roberts; Jennifer Welsh; Dominik Zaum (ред.). The United Nations Security Council and War:The Evolution of Thought and Practice since 1945. Oxford University Press. ISBN 9780191614934. Процитовано 29 грудня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є Splitska deklaracija- Перелік міжнародних договорів і міжнародних актів, укладених між Республікою Хорватія та Боснією і Герцеговиною. Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії. Процитовано 18 лютого 2023. (англ.)
| ||||||||