Спіжарський Тихін Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спіжарський Тихін Миколайович
Народився 29 червня 1907(1907-06-29)
c. Алексеєвське, Чернський повіт, Тульская губ., Російська імперія
Помер 1985 ?
Ленінград
Місце проживання Ленінград
Країна Україна Україна
Діяльність геолог
Галузь Геологія, Стратіграфія, Тектоніка, Геологія корисних копалин
Посада начальник відділу Всесоюзного науково-дослідницького геологічного інституту
Науковий ступінь Кандидат геолого-мінералогічних наук
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Трудового Червоного Прапора

Ти́хін Микола́йович Спіжа́рський (рос. Тихон Николаевич Спижарский; 1907(1907), Санкт-Петербург — 1995) — радянський геолог. Кандидат геолого-мінералогічних наук.[1]

Старший науковий співробітник, згодом — начальник відділу геотектоніки і глибинної геології Всесоюзного науково-дослідницького геологічного інституту.

Основні роботи по геології і тектоніці Сибірської платформи. Відповідальний редактор «Геологічного словника» (т. 1—2, 1955).

У 1933—1934 роках очолював експедицію Всесоюзного арктичного інституту (ВАІ) на архіпелаг Земля Франца-Йосифа.

Т. М. Спіжа́рський — прототип геолога Савранського — одного з героїв повісті Сергія Безбородова «На краю света».[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Геологический словарь: в 2 т., Том 1: А-Л. — Москва: Гос. научно-техническое изд-во литературы по геологии и охране недр, 1955. (рос.)
  • Баскакова Л. А., Спижарский Т. Н., Сытин Ю. И., Шаталов Е. Т. Геологическое строение СССР. Том II. Тектоника. — М.: Недра, 1968. (рос.)
  • Спижарский Т. Н. Обзорные тектонические карты СССР: составление карт и основные вопросы тектоники. — Ленинград: Недра, 1973. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Краткая географическая энциклопедия», Том 5 / Гл. ред. Григорьев А. А. — М.: Советсвкая энциклопедия, 1966. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]