Стави Сумської області
Стави Сумської області — стави, які розташовані на території Сумської області (в адміністративних районах і басейнах річок).
На території Сумської області налічується 2191 ставок, загальною площею 11384 га, об'ємом 123,9 млн м³.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Територія Сумської області становить 23,8 тис. км² (3,9 % території України).
Вона повністю розташована в басейні Дніпра. Її площа поділяється між басейнами річок Десни (45,5 %), Сули (18,6 %), Псла (23,4 %) і Ворскли (12,5 %).
Гідрографічна мережа Сумської області включає одну велику річку Десну (120 км у межах області) та середні річки: ліву притоку Десни - р. Сейм, праву притоку Сейму - р. Клевень; ліві притоки Дніпра – р. Сула, р. Ворскла, р. Псел та його ліву притоку р. Хорол.
В розташуванні ставків по території області є певна особливість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, на якій балкова мережа розвинутіша і умови для їх будівництва сприятливіші.
Цільове призначення ставків - значною мірою для культурно-побутового водокористування та комплексного використання, а також для зрошення, зволоження та риборозведення.
Найбільше ставків знаходиться на території Білопільського (316 шт.), Роменського (292 шт.), Краснопільського (194 шт.) та Конотопського (183 шт.) районів.
У Сумській області 25 % ставків використовується на умовах оренди.
Наявність ставків у межах адміністративно-територіальних районів та міст обласного підпорядкування Сумської області[1][ред. | ред. код]
Район, місто | Кількість ставків, шт. | Площа ставків, га | Об'єм ставків, млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
Білопільський | 316 | 1432 | 10,6 | 39 | 462 |
Буринський | 117 | 602 | 6,5 | 5 | 79 |
Великописарівський | 34 | 369 | 3,6 | 7 | 144 |
Глухівський* | 37 | 590 | 6,7 | 5 | 62 |
Конотопський | 183 | 917 | 10,5 | 16 | 65 |
Краснопільський | 194 | 1020 | 12,0 | 86 | 773 |
Кролевецький | 119 | 592 | 6,4 | 9 | 127 |
Лебединський | 196 | 626 | 7,9 | 84 | 499 |
Липоводолинський | 110 | 243 | 2,4 | 24 | 100 |
Недригайлівський | 129 | 460 | 4,9 | 48 | 390 |
Охтирський | 39 | 432 | 4,6 | 8 | 172 |
Путивльський | 69 | 348 | 4,2 | 6 | 28 |
Роменський | 292 | 1023 | 11,8 | 80 | 532 |
Середино-Будський | 36 | 168 | 2,0 | 4 | 4 |
Сумський | 134 | 1085 | 12,7 | 70 | 736 |
Тростянецький | 89 | 519 | 6,5 | 24 | 190 |
Шосткинський | 31 | 505 | 5,1 | 7 | 268 |
Ямпільський | 66 | 453 | 5,5 | 15 | 335 |
Разом | 2191 | 11384 | 123,9 | 537 | 4966 |
Примітки: Глухівський* - дані про наявність ставків на території міст обласного підпорядкування (Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка) включено до відповідних районів.
Наявність ставків у межах основних районів річкових басейнів на території Сумської області[1][ред. | ред. код]
Район річкового басейну | Кількість ставків, шт. | Площа ставків, га | Об'єм ставків, млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
Дніпра, у тому числі | 2191 | 11384 | 123,9 | 537 | 4966 |
р. Десна | 750 | 4893 | 50,9 | 106 | 1430 |
р. Сула | 681 | 2013 | 26,3 | 128 | 922 |
р. Ворскла | 183 | 1336 | 32,3 | 39 | 506 |
р. Псел | 577 | 3142 | 14,4 | 264 | 2108 |
Разом | 2191 | 11384 | 123,9 | 537 | 4966 |
Всі ставки Сумської області знаходяться в басейні Дніпра. Розташування ставків між басейнами притоків Дніпра: 35 % - р. Десна, 31 % - р. Сула, 26 % - р. Псел, 8 % - р. Ворскла.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
Література[ред. | ред. код]
- Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.
|