Став-охолоджувач Зміївської ТЕС
| Став-охолоджувач Зміївської ТЕС | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Харківська область, Зміївський район | |||
| Прибережні країни | Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | наливне водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 12,5 км² км² | |||
| Висота | 91,0 м м | |||
| Глибина середня | 4,25 м м | |||
| Глибина макс. | 5,85 м м | |||
| Довжина | 5,9 км км | |||
| Ширина | 2,1 км км | |||
| Об'єм | 53,1 км³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | озеро Лиман | |||
| Витікають | озеро Лиман | |||
| Площа басейну | 42,2 км² км² | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
|
| ||||
Став-охолоджувач Зміївської ТЕС — наливне водосховище, створене шляхом реконструкції озера Лиман. Розташований у Зміївському районі Харківської області.
- Водосховище побудовано в 1960 році по проекту Харківського відділення Всесоюзного інституту «Теплоелектропроект».
- Призначення — технічне водопостачання та охолодження циркуляційної води Зміївської ДРЕС, а також для зрошення і риборозведення.
- Вид регулювання — сезонне.
Основні параметри водосховища[ред. | ред. код]
- нормальний підпірний рівень — 91,0 м;
- рівень мертвого об'єму — 89,0 м;
- повний об'єм — 53,1 млн м³;
- корисний об'єм — 23,18 млн м³;
- площа дзеркала — 1250 га;
- довжина — 5,9 км;
- середня ширина — 2,1 км;
- максимальні ширина — 2,9 км;
- середня глибина — 4,25 м;
- максимальна глибина — 5,85 м.
Основні гідрологічні характеристики[ред. | ред. код]
- Площа водозбірного басейну — 42,2 км².
- Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 1,92 млн м³.
- Паводковий стік 50 % забезпеченості — 0,88 млн м³.
- Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 86,05 м³/с.
Склад гідротехнічних споруд[ред. | ред. код]
- Глуха земляна гребля № 1 довжиною — 1386 м, висотою — 3,6 м, шириною — 6 м, розташована в південно-східній частині ставу.
- Глуха земляна гребля № 2 (гребля золовідвалу) довжиною — 2334 м, висотою — 6,5 м, шириною — 11 м.
- Донний водоспуск призначений для продувки та спорожнення ставу-охолоджувача, виконаний із збірних залізобетонних труб діаметром 1500 мм та сталвеих труб діаметром 1400 мм, довжиною — 70 м, обладнані засувками. Розташований у тілі греблі № 2.
- Відкритий береговий швидкотік із монолітного залізобетону з бортами відкісного типу. Довжина скату — 27,2 м, довжина кріплення за водоскатом — 125 м. Розташований на північному березі става-охолоджувача на території електростанції.
- Струменеспрямовуючі греблі призначені для покращення циркуляції води в ставу-охолоджувачі. Греблі земляні, насипні, загальною довжиною — 1680 м, висотою — 4,6 м, шириною — 4,0 м, закладення укосів — 1:2. Розташовані на північному березі ставу-охолоджувача.
- Споруда для підкачки води із р. Сіверський Донець — насосна станція, обладнана трьома насосами загальною продуктивністю — 4,3 м³/с, з'єднана з р. Сіверський Донець каналом довжиною 128 м.
Подача води в став-охолоджувач здійснюється по каналу довжиною 2090 м, по залізобетонним трубам діаметром 1500×584 м.
- насосна станція підкачки, розташована в 2,1 км південно східніше земляної греблі № 2.
Використання водосховища[ред. | ред. код]
Став-охолоджувач використовується для технічного водопостачання та охолодження циркуляційної води Зміївської ТЕС.
Також на базі става створене підприємство по виробництву товарної риби «Лиманський».
Гідротехнічі споруди знаходиться на балансі Зміївської ТЕС.
Література[ред. | ред. код]
- Водогосподарський паспорт Става-охолоджувача Зміївської ДРЕС, Харківдіпроводгосп, 1981.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
- Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.
| |||||||||||
