Стадніченко Олександр Леонідович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Стадніченко Олександр Леонідович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
18 квітня 1962 Одеса | |
| Смерть |
3 липня 2015 (53 роки) помер від поранень | |
| Поховання | Західний цвинтар (Одеса)d | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Олекса́ндр Леоні́дович Стадніче́́нко (18 квітня 1962, Одеса — 3 липня 2015, Харків) — солдат Збройних сил України.
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
Механік-водій БМП, 30-а окрема механізована бригада.
Зазнав осколкових поранень рук та спини від розриву міни під час мінометного обстрілу терористами взводного опорного пункту, тоді ж були поранені сержант Тесьолкін Роман Альбертович та молодший сержант Семена Володимир Михайлович. Помер 3 липня 2015-го у Харківському військовому шпиталі.
Похований 7 липня 2015-го на алеї Героїв Західного цвинтаря в місті Одеса. Без Олександра лишилася дружина.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Стадніченко Олександр Леонідович
- 30 бригада