Сталева вата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сталева вата у рулоні
Сталева вата при візуальному збільшенні

Стале́ва ва́та (англ. steel wool), також відома як залі́зна ва́та (англ. iron wool), дротяна́ гу́бка (англ. wire sponge) — пучок безладно сплутаних дуже тонких та гнучких сталевих ниток з гострими краями. Використовується як абразив для полірування дерев'яних або металевих предметів, очищення побутового посуду, чищення вікон й шліфування поверхонь[1].

Сталева вата була вперше згадана як новий продукт у 1896 році[2] .

Отримання[ред. | ред. код]

Сталева вата виготовляється з низьковуглецевої сталі методом, подібним до протягування, де товстий сталевий дріт протягується через зубчасту матрицю, яка знімає з дроту тонку, гостру, зливну стружку[1].

Використання[ред. | ред. код]

Кухонна губка із сталевої вати
Горіння сталевої вати на повітрі
Візуальні ефекти, що створюються палаючою сталевою ватою

Основне[ред. | ред. код]

За допомогою сталевої вати можна полірувати металеві та дерев'яні поверхні[3]. З невеликою кількістю скипидару можна видаляти залишки старої фарби. Використання шліфувальної пасти покращує якість полірування. Також сталеву вату випускають як жорстку губку для миття посуду.

Додаткове[ред. | ред. код]

Сталева вата класу 00# і тоншого може використовуватись як засіб розпалювання в екстремальних ситуаціях навіть у вологому стані. Постійний струм від електричної батареї, пропущений через таку сталеву вату, нагріває її тепловиділенням від проходження струму. Кількості тепла достатньо, щоб розжарити тонкі дротики сталевої вати, а від них підпалити трут з нижчою температурою спалаху. Ще одна галузь застосування — світлографія.

Класифікація[ред. | ред. код]

Класифікація товщини волокна сталевої вати[4]
Клас
абразивності
Назва
класу
абразивності
Товщина
мм
0000# Супер тонкий 0,025
000# Особливо тонкий 0,035
00# Дуже тонкий 0,040
0# Тонкий 0,050
1# Середній 0,060
2# Середньої грубості 0,075
3# Грубий 0,090
4# Особливо грубий 0,100

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Jessica Elzea Kogel; Nikhil C. Trivedi; James M. Barker; Stanley T. Krukowski. Industrial Minerals & Rocks. — 7th. — SME, 2006. — С. 156. — ISBN 9780873352338.
  2. Iron Age, Vol. LVII, p.871, cited by Journal of the Iron and Steel Institute, Volume 50, Issue 2, p.482 [1]
  3. Steel wool: low-cost, do-everything home and shop material. Popular Science. Т. 208, № 5. Bonnier Corporation. May 1976. с. 124. ISSN 0161-7370. Процитовано 21 липня 2009.
  4. Steel Wool Grades. The Engineering ToolBox. Процитовано 23 березня 2014.