Станіслав Сікора
| Станіслав Сікора | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
17 листопада 1911[1][2][3] Малопольське воєводство, Республіка Польща або Стришава, Суський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща | |||
| Смерть | 22 серпня 2000[3] (88 років) | |||
| Варшава, Республіка Польща | ||||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
| Діяльність | скульптор, медальєр, різьбяр | |||
| Роботи в колекції | Національний музей і National Museum Paleis het Lood[4][4] | |||
| Нагороди |
    | |||
|
| ||||
 Станіслав Сікора у Вікісховищі | ||||
Станіслав Сікора (пол. Stanisław Sikora; 17 листопада 1911, Стришава, Австро-Угорщина — 22 серпня 2000, Варшава, Польща) — польський скульптор та медальєр.
Закінчив професійну школу деревообробки в м. Закопане. Продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Учень професора Тадеуша Бреєра.
З 1946 жив і працював у Варшаві.
Автор численних пам'ятників, скульптур, медалей і знаків.
Серед монументів, створених ним, зокрема такі:
- пам'ятник жертвам гітлеризму в концтаборі Маутхаузен (1955),
- пам'ятник селянському повстанню у Варшаві (1969),
- Пам'ятник радянсько-польському братству по зброї у Варшаві (у співавтор., 1945),
- пам'ятник Святовит у Копенгагені
- скульптурна композиція «Польща» в Лондоні
- бюсти: Болеслава Пруса, Стефана Жеромского, Ігнація Яна Падеревського (всі у Варшаві) і Фридерика Шопена (в Желязовій Волі) та ін.
У 1947—1948 роказ С. Сікора виконав роботи зі скульптурного оздоблення будівлі Ради Міністрів Польщі[5].
У 1999 році була опублікована його автобіографія «Одне життя і нариси думок».
Учасник Всесвітніх виставок в Парижі (1937) і Нью-Йорку (1939), а також понад 400 художніх виставок в Польщі і за кордоном, в тому числі 22 персональних.
У 1979 році він створив першу польську медаль, присвячену Івану Павлу II.
- Золотий Хрест Заслуги (Польща) (1955)
- Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955)
- Бронзова медаль «За заслуги при захисті країни» (1968)
- Кавалерский хрест ордена Відродження Польщі (1969)
- Перша премія і Золота медаль на Міжнародному конкурсі в Ареццо (1965) за медаль Данте Аліг'єрі.
- Гран-прі з рук князя Монако Реньє III на Міжнародній виставці живопису і скульптури в Монте-Карло.
-
Бюст Болеслава Пруса у Варшаві -
Бюст Ігнація Яна Падеревського у Варшаві
- ↑ British Museum person-institution thesaurus
- ↑ Artnet — 1998.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Wieg in de trant van de Poolse volkskunst, met onderstel op vier poten en een hemel — 1937.
- ↑ Скульптуры Станислава Сикоры в здании Совета Министров Польши. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- Stanisław Sikora (пол.)
|
