Стенберг Георгій Августович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стенберг Георгій Августович
рос. Георгий Августович Стенберг
Народження 7 жовтня 1900(1900-10-07)[1], 2 квітня 1900(1900-04-02), 20 березня 1900(1900-03-20)[2] або 1900[3][4]
Москва, Російська імперія[5][6]
Смерть 15 жовтня 1933(1933-10-15)[1][7][2]
  Москва, СРСР[5][6]
Країна  СРСР[8][5]
 Швеція[8]
 Росія[2][4]
Навчання Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
Діяльність ілюстратор, графічний дизайнер, художник, дизайнер, скульптор, рисувальник
Роки творчості 1925[9]
Брати, сестри Стенберг Володимир Августович[5] і Lidiya Stenbergd[5]
Родичі Carl Stenbergd[10]
Роботи в колекції Тейт, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[11], Художня галерея Олбрайт-Ноксd і Міський музей (Амстердам)[9]

CMNS: Стенберг Георгій Августович у Вікісховищі

Георгій Августович Стенберг (рос. Георгий Августович Стенберг; нар. 7 жовтня 1900, Москва — пом. 15 жовтня 1933, Москва) — російський радянський графік, сценограф, плакатист; член Об'єднання молодих художників (ОБМОХУ) у 19191923 роках. Брат художника Володимира Стенберга.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 жовтня 1900 року в місті Москві. У 19121917 роках навчався в Строгановському художньо-промисловому училищі на відділеннях карбування, розпису по емалі і фарфору, театрально-декораційного мистецтва у Володимира Єгорова, Павла Кузнєцова, Олександра Янова. У 19171920 роках продовжив навчання в перших державних вільних майстернях на відділенні монументального живопису, скульптури, архітектури, графіки у Георгія Якулова[12].

У 19211924 роках працював у Інституті художньої культури; у 19221931 роках виступав в якості художника-постановника в Камерному театрі Таїрова; з 1924 року — у «Радкіно», працював над кіноплакатами. У 19281933 роках спільно з братом головний художник-оформлювач Красної площі до святкових урочистостей; у 19281932 роках спільно з братом головний художник Дніпробуду; у 19281933 роках — головний художник Центрального парку культури та відпочинку імені М. Горького. У 19301933 роках викладав в Московському архітектурно-будівельному інституті, доцент кафедри рисунка і проєктування.

Загинув у Москві 15 жовтня 1933 року, розбився на мотоциклі[12].

Творчість[ред. | ред. код]

У 19181921 роках займався оформленням театральних вистав, святковим оформленням міста, оформленням виставок, робив афіші, квітоконструкціі, індустріальні моделі. У 1920 році виконував агітаційні плакати для фронту. У 1923 році брав участь в оформленні павільйонів Всеросійської сільськогосподарської і кустарно-промислової виставки в Москві[12].

Працюючи в «Радкіно» разом з братом створив біля 300 плакатів до радянських і зарубіжних кінофільмів. Свої роботи брати підписували «2-СТЕНБЕРГ-2»[13]. Серед робіт кіноплакати до фільмів:

Плакат до фільму «Арсенал».
  • «Робін Гуд» (1925);
  • «Прекрасна Нівернеза» (1925);
  • «Карін-Інгмарова дочка» (1925);
  • «Кумир публіки» (1925);
  • «Провінціал» (1925);
  • «Два претендента» (1925);
  • «Дитя ринку» (1925);
  • «Шоста частина світу» (1926, у співавторстві з Олександром Наумовим);
  • «Процес про три мілліона» (1926);
  • «Дівчина із провінції» (1926);
  • «Катастрофа» (1926);
  • «За законом» (1926, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Кабінет воскових фігур» (1926);
  • «Відрізані від світу» (1926);
  • «Пригоди підкидька» (1926);
  • «Чашка чаю» (1926);
  • «Нініш» (1927);
  • «Княжна Мері» (1927, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Мілорд Мак Грю» (1927);
  • «Крізь полум'я» (1927);
  • «Хід конем» (1927);
  • «Папашин синок» (1927);
  • «Кафе Фанконі» (1927);
  • «Спритні ділки» (1927);
  • «Плітка» (1928);
  • «Шлюб на парі» (1928);
  • «Зло світу (нетерпимість)» (1928);
  • «Поліцейський» (1928);
  • «Олівець Мосполіграф» (1928);
  • «Проданий апетит» (1928);
  • «Одинадцятий» (1928);
  • «Цемент» (1928);
  • «Спортивна лихорадка» (1928);
  • «Джиммі Хіггінс» (1929);
  • «Привід, який не повертається» (1929);
  • «Людина з кіноапаратом» (1929).

Разом з братом втілював в графіку проєкти таких архітекторів, як брати Весніни, Микола Ладовський, Микола Коллі і Аркадій Мордвинов[13].

Брати разом виставлялися в колі художників-авангардистів з 1919 року; брали участь у:

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]