Степанов Костянтин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Миколайович Степанов
Народився 23 березня 1930(1930-03-23) (94 роки)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер 19 квітня 2012(2012-04-19) (82 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність фізик-теоретик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь фізика плазми
Заклад ННЦ ХФТІ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1965)
Науковий керівник Ахієзер Олександр Ілліч
Аспіранти, докторанти Михайленко Володимир Степанович
Гірка Ігор Олександрович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Державна премія України в галузі науки і техніки

Костянти́н Микола́йович Степа́нов (1930—2012) — радянський і український фізик-теоретик, фахівець з фізики плазми. Член-кореспондент НАН України (з 1992), доктор фізико-математичних наук (1965), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005). Відомий своїми дослідженнями поширення електромагнітних хвиль в плазмі та стійкості плазми в магнітних пастках.

Біографія[ред. | ред. код]

Костянтин Миколайович Степанов народився в Ленінграді в 1930 році. У 1947 році він закінчив середню школу і вступив до Ленінградського державного університету на фізичний факультет. Наприкінці 1951 року він був переведений на фізико-математичний факультет Харківського державного університету, де 1952 року закінчив кафедру теоретичної ядерної фізики.

Після університету Степанов був розподілений в теоретичний відділ ХФТІ, яким на той час керував академік О. І. Ахієзер. Степанов працював в ХФТІ науковим співробітником (з початку 1953 року), старшим науковим співробітником (з 1959), начальником лабораторії теорії плазми (з 1967) і начальником відділу високочастотного нагріву і теорії плазми в Відділенні фізики плазми (з 1976).

У 1958 році Степанов захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук, в 1965 році — доктора фізико-математичних наук. У 1961 році він здобув вчене звання старшого наукового співробітника, в 1969 році — професора теоретичної і математичної фізики, а в 1992 році був обраний членом-кореспондентом НАН України[1].

У 2005 році Степанову була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки «За колективні механізми нагріву та перенесення плазми в тороїдальних магнітних пастках»[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Степанов займався теорією стійкості плазми в магнітних пастках, кінетичною теорією поширення, поглинання та конверсії електромагнітних хвиль в плазмі в магнітному полі, теорією взаємодії сильних електромагнітних полів і потоків заряджених частинок з плазмою у магнітному полі, та отримав в цих областях ряд фундаментальних результатів. Він визначив коефіцієнти черенковського і циклотронного поглинання різних типів хвиль однорідної плазми в магнітному полі, виявив ряд нестійкостей плазми з анізотропним розподілом часток за швидкістю, відкрив ряд нових гілок коливань плазми в магнітному полі, досліджував пучково-плазмова нестійкість в магнітному полі, запропонував нові методи високочастотного нагріву плазми, які пізніше знайшли практичне застосування в найбільших тороїдальних пастках.

Степанов багато років викладав фізику плазми на фізико-технічному факультеті Харківського національного університету, на кафедрах фізики плазми та теоретичної ядерної фізики. З 1987 року він завідував філіалом кафедри фізики плазми Харківського національного університету в ХФТІ[1].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Залюбовский И., Бережной Ю., Муратов В. и др. Костантин Николаевич Степанов (к 70-летию со дня рождения) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: фізична «Ядра, частинки, поля». — 2000.
  2. а б За Колективні механізми нагріву та перенесення плазми в тороїдальних магнітних пастках. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
    Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року» від 19.12.2005. Сайт Верховної Ради України. Процитовано 28 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]