Степанов Микола Леонідович
| Степанов Микола Леонідович | |
|---|---|
| рос. Степанов Николай Леонидович | |
| Народився |
7 (20) грудня 1902 Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
31 липня 1972[1][2] (69 років) Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР ·утоплення |
| Поховання | Передєлкінський цвинтарd |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | літературний критик, літературознавець |
| Alma mater |
Санкт-Петербурзький державний університет Державний інститут історії мистецтвd |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Інститут світової літератури ім. О. М. Горького |
| Вчене звання | професор і професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Мико́ла Леоні́дович Степа́нов (рос. Николай Леонидович Степанов; 7 грудня 1902, Ялта — 31 липня 1972, Москва) — російський радянський літературознавець. Доктор філологічних наук. Професор. Член Спілки письменників СРСР.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Закінчив Ленінградський університет і інститут історії мистецтв. Друкуватися почав 1926 року.
Автор книг:
- «І. А. Крилов: Життя і творчість» (1949),
- «М. В. Гоголь: Творчий шлях» (1955),
- «Майстерність Крилова-байкаря» (1956),
- «Лірика Пушкіна» (1959),
- «Проза Пушіна» (1962),
- «М. О. Некрасов: Життя і творчість» (1962).
Редактор зібрання творів Велимира Хлєбникова (1928—1933).
У серії «Жизнь замечательных людей» побачили світ дві книги Степанова — «Гоголь» (1960) і «Крилов» (1963, 1969), а також нарис у збірнику «Юрій Тинянов: письменник і учений: Спогади. Роздуми. Зустрічі» (1966).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
Література[ред. | ред. код]
- Авторы: Краткие биографические сведения // Каталог, 1933—1985. — 3-е издание. — Москва: Молодая гвардия, 1987. — С. 249. — (Жизнь замечательных людей).
|
