Стецюк Роман Петрович
| Роман Стецюк Роман Петрович Стецюк | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
6 лютого 1998 Тернопіль, Україна | ||
| Смерть |
3 березня 2022 (24 роки) Сєвєродонецьк, Україна | ||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Тернопільська спеціалізована школа № 3 | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Стецюк Роман Петрович у Вікісховищі | |||
Роман Петрович Стецюк (6 лютого 1998, м. Тернопіль, Україна — 3 березня 2022, поблизу м. Сєвєродонецьк, Україна) — український футболіст, військовослужбовець (старший солдат), учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 лютого 1998 року у місті Тернополі.
Закінчив Тернопільську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов[1].
Випускник тернопільської ДЮСШ, грав у юнацьких футбольних командах донецького «Металурга», «ДСО Поділля», «Козова» та «Говерла». У дитячо-юнацькій футбольній лізі України зіграв 63 матчі. На дорослому рівні дебютував у 2016 році в чемпіонаті Тернопільської області.
Проходив військову службу за контрактом на посаді розвідника підрозділу ЗС України.
Загинув 3 березня 2022 року, поблизу м. Сєвєродонецька на Луганщині. Похований на Алеї Героїв, що на Микулинецькому цвинтарі в м. Тернополі[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (18 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
- почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[4]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 2023 році на фасаді Тернопільської спеціалізованої школи № 3 відкрито меморіальну дошку Романові Стецюку[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Захищати рідну землю пішов без роздумів»: у Тернополі поховали Героя (фото)
- ↑ Захищаючи Батьківщину від російських окупантів, загинув тернополянин Роман Стецюк. 07.03.2022, 22:03
- ↑ Указ Президента України від 16 березня 2022 року № 140/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
- ↑ Б. Боденчук. На Тернопільщині двом бійцям відкрили меморіальні дошки // Суспільне Новини. — 2023. — 19 квітня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Белякова, І. «Наш Ромка. Як???» У сльозах і з молитвою Тернопіль зустрів свого героя 24-річного Романа Стецюка // 20 хвилин. — 2022. — 7 березня.
- Моргун, І. У Тернополі зустріли тіло загиблого бійця Романа Стецюка // Суспільне Новини. — 2022. — 7 березня.
- Терлюк, І. У Тернополі попрощалися із загиблим військовим Романом Стецюком // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня.
- Балуцький,С. Тернополяни попрощались із Романом Стецюком, який загинув на Луганщині //ІНТБ. — 2022. — 8 березня.
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 6 лютого
- Народились 1998
- Уродженці Тернополя
- Померли 3 березня
- Померли 2022
- Померли в Сєвєродонецьку
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Випускники Тернопільської школи № 3
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернополя
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські футболісти
- Українські спортсмени, які долучились до захисту України під час російського вторгнення 2022 року
- Українські спортсмени, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Учасники боїв за Сєвєродонецьк (2022)