Стоні (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стоні
Накода, Накота, Ісґа
Поширення мови стоні
Поширення мови стоні
Поширена в Канада
Етнічність Накота: Стоні
Носії 3200
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 sto
ISO 639-3 sto

Стоні — також накота, накода, ісґа, раніше — асінібойн Альберти — мова з дакотської підгрупи сіуанських мов.[1] Дакотські мови складають діалектний континуум, що складається з мов санте-сіссетон, янктон-янктонай (дакота), тетон (лакота), ассінібойн та стоні.[2]

Стоні є найбільш лінгвістично розбіжним з дакотських діалектів[3] і був описаний як «на межі стати окремою мовою». Стоні — єдиний сиуанський народ, який повністю живе в Канаді[2], а мовою стоні говорять п'ять груп в Альберті.[4][3]

Офіційні мовні опитування не проводились для жодної громади, де розмовляють стоні, але нею ймовірно розмовляють кілька тисяч людей, насамперед у громаді Морлі.[5]

Зв'язок з асінібойн[ред. | ред. код]

Найближчий мовний родич стоні — асінібойн.[6] Їх часто плутають один з одним через їх тісний історичний та мовний зв'язок, але вони взаємно не зрозумілі.[1] Стоні або розвинувся з асінібойна, або обидві мови розвинулися з одного загального мови-предка.[5][7]

Фонологія[ред. | ред. код]

На стоні було зроблено дуже мало мовної документації та описових досліджень. Однак варіанти стоні демонструють широку фонологічну схожість з деякими важливими розбіжностями.

Наприклад, такі фонеми зустрічаються в стоуні громади Морлі, якою розмовляють у резервації Морлі:

Приголосні стоні Морлі[8]
Губно-губні Ясенні Заясенні Палатальні Задньо-язикові Глоткові Гортанні
Проривні глухі p t k
дзвінкі b d g
Африкати глухі t͡ʃ
дзвінкі d͡ʒ
Фрикативні глухі s ʃ ħ h
дзвінкі z ʒ ʕ
Носові m n
Апроксиманти w j
Голосні стоні Морлі[8]
Передні Центральні Задні
Високі i, ĩ u, ũ
Середні е о
Низькі a, ã

Для порівняння, ось ці фонеми характеризують стоні, якою розмовляють в Алексіс Накота Сіу, де підтримується загальний сиуанський тристоронній контраст[9] між рівними, аспірованими та викидними проривними:

Приголосні стоні Алексіс[7]
Губні Зубні Піднебінні Задньоязичні Глоткові Гортанні
Проривні p, pʰ, pʼ t, tʰ, tʼ k, kʰ, kʼ ʔ
Африкати t͡ʃ, t͡ʃʰ, t͡ʃʼ
Фрикативи s, z ʃ, ʒ x, ɣ h
Носові m n
Напівголосні w j

Варто зауважити, що стоні Алексіс має інноваційну довжину голосних, що не зустрічається в інших дакотанських діалектах.[10] Алексіс стоні також має довгі і носові середні голосні звуки:[7]

Голосні стоні Алексіс[7]
Передні Центральні Задні
Високі i, ī, ĩ u, ū, ũ
Середні е, ē, ẽ o, ō, õ
Низькі a, ā, ã

Приклади слів (включно цифрами)[ред. | ред. код]

  • Один — Wazhi
  • Два — Nûm
  • Три — Yamnî
  • Четверо — Ktusa
  • П'ять — Zaptâ
  • Чоловік — Wîca
  • Жінка — Wîyâ
  • Сонце — Wa
  • Місяць — Hâwi
  • Вода — Mini

Фонетичні відмінності від інших дакотських мов[ред. | ред. код]

Наступна таблиця показує деякі основні фонетичні відмінності між стоні, асінібойн та трьома діалектами (лакота, янктон-янктонай та санте-сіссетон) мови сіу.[11][2]

Сіу Асінібойн Стоні
Лакота Західна Дакота Східна Дакота значення
янктонай янктон сісетон санте
Lakȟóta Dakȟóta Dakhóta Nakhóta Nakhóda самоназва
lowáŋ dowáŋ dowáŋ nowáŋ співати
твердження
čísčila čísčina čístina čúsina čúsin малий
hokšíla hokšína hokšína hokšída hokšína hokšín хлопчик
gnayáŋ gnayáŋ knayáŋ hnayáŋ knayáŋ hna обманювати
glépa gdépa kdépa hdépa knépa hnéba блювота
kigná kigná kikná kihná kikná gihná заспокоїти
slayá sdayá sdayá snayá snayá змащувати
wičháša wičháša wičhášta wičhášta wičhá чоловік
kibléza kibdéza kibdéza kimnéza gimnéza тверезіти
yatkáŋ yatkáŋ yatkáŋ yatkáŋ yatkáŋ пити
žé žé той

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
  2. а б в Parks, Douglas R.; DeMallie, Raymond J. (1992). Sioux, Assiniboine, and Stoney Dialects: A Classification. Anthropological Linguistics. 34 (1/4): 233—255. JSTOR 30028376.
  3. а б Taylor, Alan R. (1981). Variation in Canadian Assiniboine. Siouan and Caddoan Linguistics Newsletter.
  4. Andersen, Raoul R. (1968). An inquiry into the political and economic structures of the Alexis band of Wood Stoney Indians, 1880-1964. Columbia: University of Missouri PhD dissertation.
  5. а б Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991.: 135—146.
  6. DeMallie, Raymond; Miller, David Reed (2001). Assiniboine. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 572—595.
  7. а б в г Erdman, Corrie Lee Rhyasen (1997). Stress in Stoney. Calgary: University of Calgary MA thesis.
  8. а б Bellam, Ernest Jay (1975). Studies in Stoney phonology and morphology. Calgary: University of Calgary MA thesis.
  9. Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
  10. Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991: 135—146.
  11. Ullrich, Jan (2008). New Lakota Dictionary (Incorporating the Dakota Dialects of Yankton-Yanktonai and Santee-Sisseton). Lakota Language Consortium. с. 4. ISBN 0-9761082-9-1. To be precise, Ullrich states that Stoney «is completely unintelligible to Lakota and Dakota speakers», while Assiniboine is not comprehensible to them, «unless they have been exposed to it extensively» (p. 2).

Посилання[ред. | ред. код]