Сторонній учень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сторонній учень — назва категорії учнів

Поняття «сторонній учень» використовувалося для певної категорії вихованців Петербурзької академії мистецтв.

В Академію на навчання брали дітей слуг, солдатів, позашлюбних дітей .

Після заснування Академії в 1757 році і до 1796 року навчання відбувалось за казенний кошт і тривало 9 років[1].

Спочатку учні в училищі при Академії вивчали загальноосвітні предмети, а потім переходили до вивчення спеціальних (мистецтва гравюри, портрета, скульптури, архітектури тощо).

З 1798[2] року було дозволено будь-яким молодим людям, які бажали вчитися малюванню, відвідувати за певні невеликі кошти тільки спеціальні предмети. Цих учнів називали сторонніми, а тих, які на казенний кошт проходили повну програму, академістами.

Сторонніми учнями були Тарас Шевченко, Іван Сошенко та інші, пізніше відомі, художники.

У 1840 році виховне училище при Академії було скасовано. Викладання загальноосвітніх предметів у ньому зняли. Було скасовано статус казенних учнів. Усі учні отримали рівні права.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За іншими джерелами 15 років.
  2. За іншими джерелами – з 1830 року.

Джерела[ред. | ред. код]