Стрельников Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Іванович Стрельников
Народження 1 липня 1946(1946-07-01) (77 років)
Балта Одеська область
Країна Україна Україна
Рід військ  Повітряні сили
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання  Генерал-полковник
Командування Військово-повітряні сили України
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Віктор Іванович Стрельников (1 липня 1946, Балта, Одеська область) — український військовик. Військовий льотчик 1-го класу. Генерал-полковник[1]. Головнокомандувач Військово-повітряних сил України (1999–2002).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 липня 1946 року у місті Балта на Одещині. 1969 року закінчив Єйське вище військове авіаційне училище льотчиків, 1976-го Військово-повітряну академію ім. Ю. Гагаріна та 1991-го Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
Службу проходив у військах Північної групи військ на посадах льотчика, старшого льотчика, командира ланки, заступника командира авіаційної ескадрильї — штурмана. З червня 1976 року у військах Забайкальського військового округу на посадах командира ескадрильї, начальника штабу — заступника командира винищувально-бомбардувального полку, командира авіаційного полку винищувачів-бомбардувальників, заступника командира авіаційної винищувально-бомбардувальної дивізії.
У листопаді 1984 р. призначений на посаду командира авіаційної винищувально-бомбардувальної дивізії, з лютого 1987 року перший заступник командувача військово-повітряних сил Забайкальського військового округу.
З травня 1988 по серпень 1989 р. — перший заступник командувача 23-ї Повітряної армії. У серпні 1991 р. призначений на посаду командувача 5-ї Повітряної армії у складі військ Одеського військового округу.
З квітня 1994 р. — заступник командувача Військово-Повітряних Сил України, з листопада 1996 р. — перший заступник командувача Військово-Повітряних Сил України. 19 травня 1999 р. призначений заступником Міністра оборони України — командувачем Військово-Повітряних Сил України. З серпня 2001 по серпень 2002 р. — Головнокомандувач Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України.
З 27.07.2002 по 08.08.2002 після катастрофи на львівському аеродромі «Скнилів», знаходився під вартою. У вересні 2002 року звільнений з лав Збройних Сил України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1041/99 Про присвоєння військових звань. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]