Суботін Андрій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Суботін
Андрій Валерійович Суботін
 Капітан юстиції
Загальна інформація
Народження
Толбузино, Магдагачинський район, Амурська область, Росія
Смерть 7 травня 2022(2022-05-07)
Маріуполь, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Прикордонна служба
Формування Донецький прикордонний загін
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Суботін Андрій Валерійович у Вікісховищі

Андрій Валерійович Суботін (с. Толбузино, Амурська область — 7 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український правник (капітан юстиції), прикордонник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Суботін народився в селі Толбузиному в сім'ї прикордонника.

Мав три вищих освіти. Працював юристом на Київщині.

У 2019 році приєднався до лав Донецького прикордонного загону (м. Маріуполь), де був призначений на посаду юриста. Під час служби познайомився з Валерією Карпиленко («Нава»).

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну тримав оборону Маріуполя. 26 березня 2022 року отримав поранення стегна та руки, тоді він потрапив до шпиталю «Азовсталі». 5 травня 2022 року одружився з Валерією; дві обручки з фольги він виготовив самостійно. Згодом Андрій повернувся на позиції, де загинув 7 травня 2022 року внаслідок отриманих поранень, несумісних із життям, під час обстрілу із гранатомета та стрілецької зброї. 12 травня 2022 року трагічну історію пари на своєму ютуб каналі опублікував Дмитро Козацький[1].

Залишилися батьки та дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (15 червня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наречена, дружина, вдова, — історія кохання на «Азовсталі» // Вечірній Київ. — 2022. — 19 травня.
  2. Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 409/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]