Суботін Семен Михайлович

Семен Михайлович Суботін
рос. Семён Михайлович Субботин
Народження	17 вересня 1922(1922-09-17) с. Гамберово
Смерть	18 січня 1985(1985-01-18) (62 роки)
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Почесний громадянин міста Миколаєва

Семен Михайлович Суботін (рос. Семён Михайлович Субботин; 1922, Гамберово, нині Селтинського району Удмуртської Республіки — 1985) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант.

Життєпис

Народився в селі Гамберово, нині Селтинського району Удмуртської Республіки, в селянській родині. За національністю — удмурт. У ранньму віці осиротів. Закінчив неповну середню школу і курси бухгалтерів. Працював в Увинському ліспродторзі.

До лав РСЧА призваний Увинським РВК у червні 1941 року. У січні 1942 року закінчив прискорений курс Уфімського піхотного училища і отримав направлення до лижного полку, що формувався на Уралі. Командував взводом, ротою. На фронтах німецько-радянської війни з липня 1943 року. Воював на Південному, 4-му та 3-му Українському фронтах. Був поранений. Член ВКП(б).

Обіймав посади командира 1-го мотострілецького батальйону, згодом — командира 99-го гвардійського окремого мотоциклетного батальйону у складі 6-ї гвардійської механізованої бригади 2-го гвардійського механізованого корпусу. Брав участь у визволенні Миколаївської області та міста Миколаєва. Батальйону під його командуванням присвоєно почесне найменування «Миколаївський». Згодом брав участь у бойових діях на території Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Австрії.

У повоєнний час продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. Закінчив Військову академію Генерального штабу. Остання військова посада — заступник командувача Червонопрапорним Одеським військовим округом.

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (19.12.1943), Червоної Зірки (двічі), «Знак Пошани» і медалями.

Почесний громадянин міста Миколаєва (07.02.1978). Почесний громадянин міста Каховка (1983).

Вшанування пам'яті

У селі Нова Монья Селтинського району Удмуртії встановлено погруддя С. М. Суботіна.

Література

• (рос.) Мамонтов В. И. «И пришел от Заволжья к Днепру». — Одеса: 2015.

Посилання

• Вечерний Николаев. Ровесники. (рос.)
• Генералы новейшей истории. Удмуртия. (рос.)
• Бюст генерал-лейтенанта С. М. Субботина д. Новая Монья.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)