Судова система Німеччини

Німеччина
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Німеччини
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Федеральний президент (список) Франк-Вальтер Штайнмаєр
Виконавча влада Прем'єр-міністр (список) Олаф Шольц Віцеканцлер Роберт Габек
Законодавча влада Палати парламенту
Судова влада Конституційний суд Верховний суд
Вибори Федеральні збори (Bundesversammlung) Парламентські: Президентські: Європейські: 2004 2009 2014 2019 Політичні партії
Адміністративний поділ
Міжнародні відносини Міжнародні організації Міністерство закордонних справ Міністр (список) Анналена Бербок Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт
Категорія • Інші країни

Судова влада Німеччини — це система судів, яка тлумачить і застосовує закони Німеччини.

Правова система Німеччини – це цивільне право, яке здебільшого ґрунтується на всебічному компендіумі законів, порівняно із системами загального права. У кримінальному та адміністративному праві Німеччина використовує інквізиційну систему, коли судді беруть активну участь у розслідуванні фактів справи, на відміну від змагальної системи, де роль судді полягає в першу чергу як неупередженого арбітра між прокурором або позивачем і відповідач.

У Німеччині незалежність судової влади історично старша за демократію. Організація судів традиційно сильна, і майже всі федеральні дії та дії штату підлягають судовому перегляду.

Судді мають окрему кар’єру. Наприкінці своєї юридичної освіти в університеті всі студенти-юристи повинні скласти державний іспит, перш ніж вони зможуть продовжити навчання, яке забезпечує їм широку підготовку в юридичній професії протягом двох років. Потім вони повинні скласти другий державний іспит, який дає їм право займатися адвокатською практикою. На цьому етапі особа може обрати бути юристом або вступити до судової системи. Кандидати в судді одразу починають працювати в судах. Однак перед призначенням на посаду судді вони проходять випробувальний термін до п’яти років.

Судова система створена та регулюється частиною IX Основного закону Федеративної Республіки Німеччина. Стаття 92 Основного закону засновує суди, в якій зазначено, що «судова влада належить суддям; вона здійснюється Федеральним конституційним судом, федеральними судами, передбаченими цим Основним законом, і судами земель».

Закон

Правова система Німеччини — це цивільна система, найвищим джерелом права якої є Основний закон Федеративної Республіки Німеччини 1949 року (який служить конституцією нації), який встановлює сучасну судову систему, але право, яке виноситься в суді, походить від німецьких кодексів ; таким чином, німецьке право є переважно кодальним за своєю природою. Судова система виносить рішення (1) про публічне право (öffentliches Recht), тобто адміністративне право (позов між державними органами або між двома державними органами) і кримінальне право, і (2) приватне право (Privatrecht). Німецьке право, особливо приватне право, в основному базується на ранньому візантійському праві, зокрема на Кодексі Юстиніана, і в значно меншій мірі на Кодексі Наполеона.

Germany used jury trials from the Middle Ages onwards, for example in the Landgerichte, but during a state of emergency under Article 48 (of the Weimar Constitution), and about one month before the trial of Adolf Hitler February 1924 for the Beer Hall Putsch of November 1923, the Emminger Reform (a Notverordnung, or emergency decree) was passed in January 1924 abolishing juries and replacing them with the mixed system of judges and lay judges that is still used today.

Примітки

• Casper, Gerhard; Zeisel, Hans (January 1972). Lay Judges in the German Criminal Courts. Journal of Legal Studies. 1 (1): 135—191. doi:10.1086/467481. JSTOR 724014.
• Jehle, Jörg-Martin; German Federal Ministry of Justice (2009). Criminal Justice in Germany. Forum-Verl. ISBN 978-3-936999-51-8.
• Delmas-Marty, Mireille (2002). European Criminal Procedures. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-59110-2.
• Bell, John (2006). Judiciaries Within Europe: A Comparative Review. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-86072-7.
• Wolfe, Nancy Travis (December 1994). Lay Judges in German Criminal Courts: The Modification of an Institution. Proc. Am. Philos. Soc. 138 (4): 495—515. JSTOR 986849.
• Malsch, Marijke (2009). Democracy in the Courts: Lay Participation in European Criminal Justice Systems. Ashgate Publishing. ISBN 978-0-7546-7405-4.
• Vogler, Richard (2005). A World View of Criminal Justice. International and Comparative Criminal Justice. Ashgate Publishing. ISBN 978-0-7546-2467-7.
• Kahn-Freund, Otto (January 1974). On Uses and Misuses of Comparative Law. Modern Law Review. 37 (1): 1—27. doi:10.1111/j.1468-2230.1974.tb02366.x. JSTOR 1094713.
• Wolff, Hans Julius (June 1944). Criminal Justice in Germany. Michigan Law Review. 42 (6): 1067—1088. doi:10.2307/1283584. JSTOR 1283584.
• Bauer, Franz J. (23 грудня 2009). Volksgerichte, 1918-1924. Historisches Lexikon Bayerns.
• Der Hitler-Prozeß vor dem Volksgericht in München [The Hitler Trial Before the People's Court in Munich]. 1924.
• Fulda, Bernhard (2009). Press and Politics in the Weimar Republic. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-954778-4.
• Mulligan, William (2005). The Creation of the Modern German Army: General Walther Reinhardt and the Weimar Republic, 1914-1930. Monographs in German History. Т. 12. Berghahn Books. ISBN 978-1-57181-908-6.
• Shirer, William L. (1990). The Rise and Fall of the Third Reich: A History of Nazi Germany. Simon and Schuster. ISBN 978-0-671-72868-7.
• Case, Nelson (1902). European Constitutional History. Jennings & Pye. OCLC 608806061.
• Forsyth, William (1852). History of Trial by Jury. J. W. Parker. OCLC 29739821.

Писилання

• Chart: Courts of law in Germany
• Law – Made in Germany: German government's explanation of the advantages of German law
• Legislation: Independence of the judiciary in Germany