Сулейман аль-Арабі
| Сулейман аль-Арабі | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | араб. سليمان بن يقظان الكلبي الأعرابي |
| Народився |
8 століття Барселона, Іспанія |
| Помер | 780 |
| Країна |
 Кордовський емірат |
| Діяльність | військовослужбовець |
Сулейма́н ібн Якзан аль-Кальбі (*араб. سليمان بن يقظان الكلبي الأعرابيا; д/н — 780) — державний і військовий діяч початку Кордовського емірату, валі Сарагоси в 767/768 і валі Барселони в 774—780 роках. У берберів відомий як аль-Арабі.
Походив з єменського племені кальбітів. Син Якзан аль-Кальбі, одного з вождів кальбітів в Тагр а'Ла (Верхній Марці). Перша згадка відноситься до 767/768 року. Тоді він був валі Сарагоси. Обставини отримання посади невідомі, а також рік цього. В одних джерелах він згадується як повсталий в Сарагосі, в інших — намісник Сарагоси, що повстав. Напевне незадовго до 767 року обійняв посаду валі.
Був швидко переможений Бадром, військовиком кордовського еміра Абдаррахмана I. Відступив від Сарагоси, з'єднавшись з очільником повстання берберів Шак'ї ібн Абд ар-Вахіда аль-Фатімі. Разом з останнім у 770 році зазнав поразки від Бадра. У 772 році Сулейман спробував захопити Сарагосу, але марно.
Між 772 та 774 роками призначається валі Барселони, оскільки саме у 774 році він вперше згадується як барселонський валі. 777 року отримав від Абдррахмана ібн Хабіба аль-Сіклабі, що з аббасидським військом висадився на півдні Піренейського півострова (в районі сучасної Мурсії). За різними відомостями, Сулейман відмовився до нього приєднуватися, або рушив назустріч аль-Сіклабі. Проте неподалік Валенсії війська еміра Кордови завдали аль-Сіклабі рішучої поразки.
778 року Сулейман аль-Арабі рушив до франкського короля Карла I, з яким вів перемовини в Падерборні. Тут він обіцяв вірність франкам та здачу Барселони і Сарагоси. Втім коли франкське військо підійшло до Сарагоси, то її валі Гусейн ібн Ансарі оголосив, що не давав згоди передати Сарагосу франкському королю. Зрештою Карл I мусив відступити, захопивши з собою Сулеймана. Своєю чергою діти останнього приєдналися до басків, що чинили напади в Ронсельвальській ущелині на франків, які відступали. В результаті Сулейманові вдалося звільнитися.
У 780 році за одними відомостями Сулейман зазнав раптового нападу Гусейна ібн Ансарі, за другими — валі Сарагоси запросив Сулеймана до себе, де підступно захопив та наказав стратити.
- Ramón Menéndez Pidal. Historia de España. Espasa-Calpe. Madrid, 1964. Tomo VI, páginas 75-76
- Claudio Sánchez Albornoz. La España musulmana. Espasa-Calpe. Madrid, 1986. Tomo I, páginas 120—124
- Roger Collins, The Arab Conquest of Spain, 710—797 (Basil Blackwell, 1989), pp. 174—177.
- Brufal, Jesús (2017). «The Northern Iberian Peninsula and its Muslim Rulers (Eighth-Telfth Century)». In: Sabaté, Flocel. The Crown of Aragon. A Singular Mediterranean Empire. Leida: Brill