Сусваль Петро Остапович
Сусваль Петро Остапович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
26 грудня 1990 Жовтневе, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР | |
Смерть |
2 вересня 2014 (23 роки) Дніпропетровськ, Україна | |
Поховання | Сусваль | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Петро Остапович Сусваль — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився Петро Сусваль 26 грудня 1990 року в селі Жовтневе Володимир-Волинського району. Закінчив Оваднівський професійний ліцей, пізніше служив за контрактом у 51-й механізованій бригаді. На початку квітня мобілізований до лав Збройних сил. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. Під час боїв за Савур-Могилу 24 серпня зазнав важкого поранення.[1] Так і не опритомнівши, за 9 днів, воїн помер 2 вересня 2014 року у Дніпропетровському госпіталі. Після отриманої звістки про загибель сина (яку жінці повідомили терористи по телефону), у матері стався інсульт.[2][3]
Удома у загиблого бійця залишились батьки, які обидва є інвалідами І групи, а також двоє братів та три сестри. Із усіх дітей Петро був наймолодшим. З коханою дівчиною встиг лише заручитися, планували одружитися після Пасхи у 2014 році, але всі плани нареченим перебила війна.[1]
Похований Петро Сусваль на кладовищі у рідному селі Жовтневе.[2]
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- 19 травня 2016 року постановою Верховної Ради України рідне село Петра Сусваля Жовтневе перейменовано на Сусваль[5] на честь загиблого під час війни на сході України жителя села Петра Сусваля.[6]
- Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 червня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б http://www.volynnews.com/news/society/u-volodymyri-khovaiut-biytsia-51-bryhady
- ↑ http://kowel.com.ua/News/Article/633
- ↑ Указ Президента України від червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України
- ↑ Волинське село перейменували на честь загиблого бійця АТО
- ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ Звання «Почесний громадянин Волині» присвоїли 170 загиблим за Батьківщину волинянам. Імена. volynnews.com. Волинські Новини. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Солдати (Україна)
- Народились 26 грудня
- Народились 1990
- Уродженці Сусвалі
- Померли 2 вересня
- Померли 2014
- Померли у Дніпрі
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські військовики
- Поховані у Володимир-Волинському районі
- Люди, на честь яких названо населені пункти