Сусваль Петро Остапович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сусваль Петро Остапович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 26 грудня 1990(1990-12-26)
Жовтневе, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 2 вересня 2014(2014-09-02) (23 роки)
Дніпропетровськ, Україна
Поховання Сусваль
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро Остапович Сусваль — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Петро Сусваль 26 грудня 1990 року в селі Жовтневе Володимир-Волинського району. Закінчив Оваднівський професійний ліцей, пізніше служив за контрактом у 51-й механізованій бригаді. На початку квітня мобілізований до лав Збройних сил. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. Під час боїв за Савур-Могилу 24 серпня зазнав важкого поранення.[1] Так і не опритомнівши, за 9 днів, воїн помер 2 вересня 2014 року у Дніпропетровському госпіталі. Після отриманої звістки про загибель сина (яку жінці повідомили терористи по телефону), у матері стався інсульт.[2][3]

Удома у загиблого бійця залишились батьки, які обидва є інвалідами І групи, а також двоє братів та три сестри. Із усіх дітей Петро був наймолодшим. З коханою дівчиною встиг лише заручитися, планували одружитися після Пасхи у 2014 році, але всі плани нареченим перебила війна.[1]

Похований Петро Сусваль на кладовищі у рідному селі Жовтневе.[2]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б http://www.volynnews.com/news/society/u-volodymyri-khovaiut-biytsia-51-bryhady
  3. http://kowel.com.ua/News/Article/633
  4. Указ Президента України від червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Офіційний портал Верховної Ради України
  6. Волинське село перейменували на честь загиблого бійця АТО
  7. Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  8. Звання «Почесний громадянин Волині» присвоїли 170 загиблим за Батьківщину волинянам. Імена. volynnews.com. Волинські Новини. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]