Сушно (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Сушно
пол. Suszno


Координати 51°34′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 23.550° сх. д. / 51.567; 23.550Координати: 51°34′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 23.550° сх. д. / 51.567; 23.550

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Володавський повіт
Гміна Володава
Населення 1053 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 82
Поштовий індекс 22-200
Автомобільний код LWL
SIMC 0109850
GeoNames 757724
OSM 2792590 ·R (Ґміна Володава)
Сушно. Карта розташування: Польща
Сушно
Сушно
Сушно (Польща)
Сушно. Карта розташування: Люблінське воєводство
Сушно
Сушно
Сушно (Люблінське воєводство)
Мапа

Сушно (пол. Suszno) — село в Польщі, у гміні Володава Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1053 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Володава Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 96 будинків та 532 мешканці, з них[3]:

  • 249 чоловіків та 283 жінки;
  • 465 православних, 67 римо-католиків;
  • 339 українців, 193 поляки.

У 1944 році, вже за радянської окупації, у селі діяла українська школа, у якій навчалося 72 учні[4]. 29 травня 1946 року польська армія примусово виселила українців з села з метою їхньої депортації з Польщі до УРСР[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 538 141 369 28
Жінки 515 119 323 73
Разом 1053 260 692 101

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  3. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 121. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  4. Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 127.
  5. Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 619. — (Літопис УПА; т. 39)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.