Сущенко Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сущенко Володимир Миколайович
Народився 14 травня 1945(1945-05-14) (79 років)
Новоалтайськ, Алтайський край, РРФСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність правник
Alma mater Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (1972)
Нагороди
медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» III ступеня
нагрудний знак «Петро Могила» Заслужений юрист України

Сущенко Володимир Миколайович (народ. 14 травня 1945 року в місті Новоалтайськ Алтайського краю Російської Федерації) — український науковець, юрист.

З біографії[ред. | ред. код]

У 1972 році закінчив навчання в Харківському юридичному інституті (тепер — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1997—2005 роках неодноразово стажувався в правничих школах (юридичних факультетах) університетів Великої Британії, Іспанії, Польщі, Угорщини і США.

Трудову діяльність розпочав у 1962 році слюсарем Конотопського вагонного депо Південно-Західної залізниці. Проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії, у Ракетних військах стратегічного призначення (Тверська область РСФСР, в/ч 12408,1964-1967 роки).

Після завершення навчання у 1972 році в Харківському юридичному інституті служив в органах внутрішніх справ УРСР (старший лейтенант міліції, 1972-1975 роки).

40 років науково-педагогічного стажу у ЗВО України. Працював: асистентом, старшим викладачем, проректором, доцентом Харківського юридичного інституту; першим деканом, професором, завідувачем кафедри, доцентом факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія»(1997-2004, 2011-2017 роки); першим проректором Академії прокуратури України (старший радник юстиції, 2004-2005 роки); завідувачем і професором кафедри конституційного та адміністративного права і процесу юридичного факультету Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (тепер — Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2006-2011 роки). На запрошення читав лекційні курси на юридичних факультетах Національного університету «Острозька Академія», Запорізького національного університету, Академії адвокатури України.

Призначався членом Науково-консультативної ради Верховного Суду України, обирався Членом Всеукраїнської Ради з юридичної освіти і науки, членом Керівної ради Світового Конгресу українських юристів; а також — членом редакційних колегій фахових періодичних видань «Українське право», «Вибори і демократія», «Наукові записки НаУКМА (серія „юридичні науки“)», «Прокурорська та слідча практика». Обирався членом Конкурсних комісій з обрання: першого складу НАЗК України (2015-2016 роки, член комісії в якості представника Верховної Ради України); членів ВРП України за квотою Президента України (голова конкурсної комісії, 2019 рік); членів РГК ДБР України (2020 рік).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 100 опублікованих наукових і науково-методичних робіт і навчальних програм, а також науково-експертних висновків за запитами суддів Конституційного Суду України; працював членом робочих груп з підготовки проектів Адміністративно-процесуального і Кримінально-процесуального кодексів України; декількох законопроектів в галузях адміністративного і фінансового права. Розробник і викладач навчальних програм з криміналістики, юридичної психології, юридичної деонтології та професійної відповідальності юриста, методології правознавства. Автор понад 50 публіцистичних статей у ЗМІ з проблем державотворення і функціонування правової системи держави та правничої освіти.

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

  • Коновалова В. Е., Сущенко В.М. Співвідношення планування і організації розслідування злочинів // Радянське право № 1. Київ, 1981, с.62-65
  • Колесниченко А. Н., Сущенко В.Н. О принципах планирования расследования преступлений.// Сборник “Криминалистика и судебная экспертиза” Вып. 26, Киев, 1983, с.15-20
  • Матусовский Г. А., Сущенко В.Н. Организация работы аппаратов дознания и предварительного следствия органов внутренних дел. Учебное пособие. Харьков, 1983 г. – 84 с.
  • Сущенко В.Н. Следственные ситуации и их роль в планировании и организации расследования преступлений.// Сборник “Проблемы социалистической законности”, Вып. 12, Харьков, 1983, с. 120-122
  • Сущенко В.Н. Планирование и организация расследования хищения социалистического имущества, совершенных должностными лицами в крупных или особо крупных размерах / Автореферат кандидатской диссертации. Киевский государственный университет, Киев, 1985.- 16с.
  • Сущенко В.Н. О программировании расследования преступлений. //Межвузовский сборник научных трудов “Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы”, Вып. 8, Саратов, 1989.- с.73-78
  • Сущенко В.Н. Обеспечение эффективности расследования хищений, совершенных должностными лицами в крупных или особо крупных размерах. // Материалы  межрегиональной конференции “Актуальные проблемы правового регулирования общественных отношений в условиях перехода к рыночной экономике”.  Барнаул: Алтайский государственный университет. – 1991.- с.247-250
  • Сущенко В.М. Организация предварительного расследования преступлений: понятие, принципы, структура // Проблеми держави і права України: Тематичний збірник наукових праць /Ред.кол.- К.: УМК ВО,1992, с.110-116
  • Сущенко В.М. Професійна відповідальність правника: Навчальний посібник для студентів вищих юридичних навчальних закладів. (Рекомендований МОН України для студентів ВНЗ України) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. — 236 с.
  • Сущенко В.М. Поняття юридичної відповідальності: філософсько-правові проблеми визначення та реалізації. // Юридична відповідальність: проблеми теорії і практики: Альманах права; Науково-практичне видання. — К.: Ін-т держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, 2010.- с.170-173
  • Сущенко В.М. Розділи XIII, XIV. // Науково-практичний коментар до Закону України «Про вибори народних депутатів України» /[Веніславський Ф. В., Гончарук О. В., Колісник В. П., Любченко П. М., Сущенко В. М.]; під редакцією Мусіяки В. Л. — К.: Дрім Арт, 2012.-  с.627-656
  • Сущенко В.М. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні (у контексті верховенства права). // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. т. 129.- Київ: ВПЦ НаУКМА. — 2012, с. 28 — 31.
  • Сущенко В.М. Правосвідомість правника у контексті доктрини верховенства права. Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна. Збірник наукових статей / Гол.редактор: Андрій Мелешевич. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2013, с. 364—377
  • Сущенко В.М. Стан і проблеми реформування юридичної освіти в Україні: виклики XXI століття // Міжнародний науковий вісник.International scientific herald. Ужгород-Будапешт. Випуск 8(27).- Ужгород ДВНЗ «УжНУ», 2014, с.195-202
  • Сущенко В.М. Реформування судової влади: комплексний підхід // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. Т. 168—2015, Київ, ВПЦ НаУКМА, с. 14 — 19
  • Сущенко В.М. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням: поняття, зміст, планування та організація: Монографія / В. М. Сущенко. — Харків: Право,2018.- 224 с.
  • Правнича клінічна освіта в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В.М.Сущенка. - К.: Ваіте, 2020.-274с.
  • Сущенко В.М. Категорія "відповідальність" у гуманітарних науках та юриспруденції: мультидисциплінарний підхід // Філософія права і загальна теорія права: наук.журн./ред.кол.: С.Максимов та ін. – Харків: Право, 2020.- № 2. - с. 166-184
  • Сущенко Володимир. Професія правник: діяльність, етика, відповідальність / Монографія . - К.: БО "Благодійний фонд пам'яті Василя Кисіля", 2022.- 160с.: іл.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями: «XX лет Победы в Великой Отечественной войне. 1941—1945» (1965), «Ветеран труда»(1991); Орденом «За Заслуги III ступеню» (2015; 03 червня 2016 року особисто повернув орден до адміністрації (офісу) президента на знак протесту щодо порушення положень Конституції України під час внесення народними депутатами змін до неї в частині "Правосуддя"), Почесною Грамотою Київського міського Голови «За вагомий внесок у розвиток наукового потенциалу столиці» (2004); Нагрудним знаком Прокуратури України «Державність. Справедливість. Сумлінність» (2005); Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» (2007); Почесним нагрудним знаком Міністерства юстиції України (2008)

Лауреат Всеукраїнського конкурсу Спілки юристів України «Юрист року — 2000», Лауреат Почесної відзнаки Асоціації правників України «За честь і професійну гідність».

Джерела[ред. | ред. код]