Східна Македонія (РПМ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Східна Македонія - географічний регіон в межах кордонів Македонії, який простягається на схід від кордону з Болгарією, на північ до етногеографічного регіону Козяція та муніципалітетів Куманово та Крива Паланка (Північна Македонія), на південь до кордону з Грецією на горі Беласиця і на захід до Повардарського краю (Центральна Македонія - Повардар'я).[1]

Географія[ред. | ред. код]

У рельєфі в усьому регіоні гори та долини належать до старих масивних гір, тобто до системи Родоп. Усі річки регіону належать до водозбору Егейського моря, а найбільшою річкою Східної Македонії є Брегальница. Інші менші річки – Струмиця, Злетовська река, Крива Лакавица, Светиникольська река, Кочанська река, Оризарська река, Зрновська река та інші.

Долинними одиницями в цьому регіоні є: Струмицько-Радовська долина, Овче поле, Кочанська долина, Дельцевська долина та Малешевська долина, а на цій же території розташовані етногеографічні ареали: Лакавица, Юруклак, Радовишки Шоплук, Осоговія, Піянець, Малешевія і Злетовська река.

Найвищими горами області є: Осоговські гори (2252 м), Малешевські гори з Влаїною (1932 м), Беласиця (1881 м), Плачковица (1754 м), Огражден (1745 м), Плавица (1297 м), Обозна (1278 м.) і Конечка (1159 м.).

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття, за часів Османської імперії, область Східної Македонії адміністративно поділялася на шість округів. За словами болгарського етнографа Василя Кньчова у своїй книзі ("Македонія, етнографія і статистика ") від 1900 року, у шести казах, які сьогодні географічно входять до регіону Східної Македонії, проживало 200 142 жителі.

У таблиці наведено кількість населення та національний склад у Східній Македонії з 1900 року:[2]

Каза Македонці християни Македонці мусульмани турки албанці влахи євреї роми інші Всього
Штипська 22 492 / 25 675 / / 800 640 / 49 607
Струмицька 23 602 / 14 930 / / 700 1650 / 40 882
Кочанська 20 736 / 11 820 45 2020 / 1402 20 36 043
Малешевська 19 751 8605 425 / / / 485 / 29 266
Кратовська 19 385 / 3805 / 340 / 320 / 23 850
Радовишська 9 043 / 11.061 / / / 390 / 20 494
РАЗОМ 123 614 67 716 45 2360 1500 4887 20 200 142
відсотків 61.7 % 33.8 % 0,02 % 1.17 % 0,74 % 2.44 % 0,00 %

Демографічні показники[ред. | ред. код]

У географічних кордонах, що визначають територію Східної Македонії, розташовано 417 населених пунктів, з них 12 міст і 405 сіл, розділених на 20 муніципалітетів.

До цього регіону входять міста: Штип, Струмиця, Кочани, Радовиш, Светий Николе, Делчево, Виниця, Пробиштип, Берово, Кратово, Македонська Камениця та Пехчево. Найбільшим містом області є Штип з населенням 43 652 мешканців, який вважається обласним центром і столицею Східного статистичного регіону. З відкриттям Університету «Гоце Делчев» у 2008 році Штип став єдиним університетським містом у Східній Македонії.

Згідно з переписом населення 2002 року, у Східній Македонії було зареєстровано 338 458 жителів, що становить 16,7 % від загальної кількості жителів Республіки Північна Македонія. Щодо розподілу міського та сільського населення, то 196 527 (58 %) проживали в містах, а 141 931 (42 %) у селах. Середня щільність населення 59,8 год/ км2 . Особливо низька щільність спостерігається в Кратово, Овче Поле, Злетове та в районі сіл Юрук Плачковиці. А найбільша щільність населення зосереджена в південній частині області, точніше в долині Струмиці, де в місті Струмиці та навколишніх 74 Струмицьких селах проживає 92 625 жителів (2002 р.) або 27,7 % від усього населення Східної Македонії та 4,57 % від усього населення Республіки Північна Македонія.[3]

Села з населенням понад 2000 мешканців області: Ново Село-Струмиця (2756 мешканців), Кукліш (2532 мешканців), Злетово (2477 мешканців), Зрновці (2221 мешканець), Муртино (2209 мешканців), Василево (2174 мешканців). ) та Русиново (2095 год.).[4]

З етнічної точки зору 311 286 або 91,9 % жителів — македонці, а решта населення — турки, влахи, роми, серби та інші. Найбільше турки представлені в районі Юруклака, у Струмиці, Радовиші, Лакавиці та Штипі. Влахи живуть у Штипі, Овчему Поле, Кочанах та Лакавіці, а роми здебільшого живуть у містах Штип, Кочани та Виниця.

У таблиці наведено чисельність населення області за муніципалітетами, поділена за етнічними групами:[4]

Громада Македонці Албанці Турии Роми Влахи Серби Босняки Інші Разом
1. Струмица 50.258 3 3.754 147 3 185 6 320 54.676
2. Штип 41.670 12 1.272 2.195 2.074 297 11 265 47.796
3. Кочани 35.472 / 315 1.951 194 63 / 97 38.092
4. Радовиш 23.752 8 4.061 271 26 71 1 54 28.244
5. Виница 18.261 / 272 1.230 121 32 / 22 19.938
6. Свети Николе 18.005 / 81 72 238 71 1 29 18.497
7.  Делчево 16.637 7 122 651 4 35 / 49 17.505
8.  Пробиштип 15.977 6 37 37 89 1 46 16.193
9. Босилово 13.649 / 495 24 / 8 / 84 14.260
10. Берово 13.335 / 91 459 6 20 3 27 13.941
11. Василево 9.958 / 2.095 5 1 4 1 58 12.122
12. Ново Село 11.907 / / 3 / 25 2 29 11.966
13. Кратово 10.231 / 8 151 1 33 / 17 10.441
14. Македонска Каменица 8.055 / / 14 / 24 8 9 8.110
15. Чешиново-Облешево 7.455 / / / 30 4 / 1 7.490
16. Пехчево 4.737 / 357 390 2 12 / 19 5.517
17. Карбинци 3.200 / 728 2 54 12 / 16 4.012
18. Конче 3.009 / 521 / / 3 / 3 3.536
19. Зрновци 3.247 / / / 13 2 / 2 3.264
20. Лозово 2.471 35 157 / 122 27 34 12 2.858
Вкупно 311.286 65 14.335 7.602 2.926 1.017 68 1.159 338.458

За кількістю жителів найбільший муніципалітет – Струмиця, найменший – Лозово, а за площею найбільша територія охоплює муніципалітет Берово, а найменша – Зрновці.

За підрахунками населення, у 2018 році в цьому регіоні проживало 331 703 жителі.[5]

Діалекти[ред. | ред. код]

На території Східної Македонії існує кілька діалектів, які поділяються на два діалекти.

Діалектами, що входять до складу південно-східної македонської говірки, є: стіпсько-кочанський діалект, струмицький та малешево-піринський діалект.

Діалектами, що входять до складу північномакедонської говірки, є: овчепільський і кратовський діалект.

Монастирі Східної Македонії[ред. | ред. код]

  • «Св. Богородиці-Елеуси» - Велюса
  • «Св. Леонтія" - Водоча
  • «Св. Антонія" – Ново Село
  • «Св. Архангела Михаїла" - Берово
  • «Успіння Пресвятої Богородиці» – Берово
  • «Св. Гаврил Лесновський» - Легко
  • «Св. Стефана" - Конче
  • Делчевський монастир - Делчево

Пов'язані[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Geografsko društvo na SR Makedonija (1973). Geographical reviews. Društvo.
  2. ↑ Кънчов, Васил. „Македония. Етнография и статистика“. Софија, 1900. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  3. ↑ Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  4. ↑ а б Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  5. ↑ Државен завод за статистика, Население во Република Македонија на 31.12 по специфични групи на возраст, по пол, по општини, според промените во територијалната поделба во 2014 г., по години
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Східна_Македонія_(РПМ)&oldid=37527195