Сіддхи (божества)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сіддхи (санскр. सिद्ध, siddha IAST, «досконалий») — в індійської міфології клас напівбожественних істот.

В основному, місце проживання сіддхів — антарікша (повітряний простір в індуїстської космології); також як їх обителі призводять Гімалаї, а вони самі часто бувають на Гангу[1]. У «Рамаяні» сказано, що вони разом з істотами на ім'я чаран мають свій особливий світ[2].

Головна риса цих істот — надзвичайна чистота і святість; вони спостерігають за мудрецями, хто віддається аскезі, і виступають часто як еталон служіння вірі.

У пурани число сіддхів доходить до 88 000. Вони вміють літати, і «пройти шляхом сіддхів» означає «пролетіти»[3]. Разом з тим вони наділяються ще 8 надздібностями: стають як завгодно малими або великими, максимально легкими або важкими, миттєво переміщуються в будь-яке місце, досягають бажаного однією силою думки, підпорядковують своєї волі навіть предмети і час і можуть добитися повної влади над світом[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Махабхарата. Книга перша. Адіпарва. / Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. — Л.: Наука, 1950. — С. 278
  2. Hopkins EWEpic mythology. — Strassburg: K. J. Trubner, 1915. — P. 60. — ISBN 0548718555
  3. Махабхарата. Книга третя. Лісова (Араньякапарва). / Пер. з санскр., передмова і комент. Я. В. Василькова і С. Л. Невелєва. — М.: Наука, 1987. — С.671
  4. Міфи народів світу / Ред. С. А. Токарєв. — М.: Радянська енциклопедія, 1991. — Т. 2, С.433