Сікорський Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Сікорський
Ігор Сікорський
Ігор Сікорський
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Олександрович Сікорський
Народження 29 липня 1988(1988-07-29) (35 років)
  Київ, УРСР, СРСР
Зріст 183 см
Вага 76 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Полісся» (Ставки)
Юнацькі клуби
2001–2004
2004–2005 		Україна ОК ім.І.Піддубного (Київ)
Україна «Локомотив» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Україна «Зоря» (Луганськ) 8 (0)
2010–2014 Україна «Сталь» (Алчевськ) 121 (8)
2014 Латвія «Даугава» 3 (0)
2014–2015 Україна «Геліос» 14 (0)
2015–2016 Україна «Миколаїв» 25 (7)
2016–2017 Україна «Верес» 25 (6)
2017–2018 Україна «Миколаїв» 32 (9)
2018–2019 Україна «Гірник-Спорт» 21 (5)
2019 Україна «Патріот» (Баришівський р-н) (ЧКО)
2019–2020 Україна «Агробізнес» 19 (8)
2020 Україна «Чорноморець» 12 (3)
2020 Україна «Волинь» (Луцьк) 10 (4)
2021 Україна «Метал» 6 (1)
2021 Україна «Перемога» 2 (0)
2021 Україна «Джуніорс» (Шпитьки) (ЧКО)
2022–2023 Україна «Штурм» (Іванків) (ЧКО)
2023– Україна «Полісся» (Ставки) (ЧКО)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 жовтня 2023.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сікорський.

І́гор Олекса́ндрович Сіко́рський (нар. 29 липня 1988, Київ, УРСР) — український футболіст, нападник аматорського клубу «Полісся» (Ставки).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 липня 1988 року в Києві. Любов до футболу йому прищепив його дід, який був футбольним тренером. У сім років він почав грати у футбол[1].

Протягом декількох років займався в ДЮСШ «Зміна-Оболонь», після чого перейшов у ДЮСШ-15, де вчився до восьмого класу. Згодом продовжив навчання в київському спортивному інтернаті, де провів ще два роки, після чого знову повернувся до ДЮСШ-15[1].

У ДЮФЛУ виступав за київські РВУФК та «Локомотив-МСМ-ОМІКС». Пізніше також грав за команду «Батьківщина»[2].

Коли грав у змаганнях Київської області, його тренер попросив Олексія Деревинського, щоб Сікорського переглянули в дублі луганської «Зорі», бо він добре знав тренера дубля Юрія Дудника[1]. Узимку 2008 року Ігор потрапив у дубль «Зорі», що виступав у молодіжній першості України.

У Прем'єр-лізі України дебютував 11 травня 2008 року в домашньому матчі проти сімферопольської «Таврії» (2:3)[3], вийшовши на 76-й хвилині замість Георгія Цимакурідзе. Узимку 2010 року на зборах отримав травму ахілла[4]. Усього за «Зорю» в чемпіонаті України зіграв 8 матчів, а в молодіжній першості провів 64 матчі й забив 14 м'ячів.

У липні 2010 року підписав контракт з алчевською «Сталлю». За словами тодішнього тренера дубля «Зорі» Володимира Микитина Сікорський не підходив за віком для дубля й не потрапляв до складу основної команди[5], тому йому надали вибір: розірвати контракт або віддати його в оренду[6].

Улітку 2014 року залишив Алчевськ. Деякий час грав у «Даугаві» (Даугавпілс) у тренера Геннадія Орбу. У вересні того ж року уклав контракт із харківським «Геліосом»[7].

Улітку 2015 року уклав контракт із МФК «Миколаїв». У 2016 році перейшов до складу дебютанта Першої ліги, рівненського «Вереса»[8]. З цією командою став бронзовим призером другого за рівнем українського дивізіону, а команда завоювала право виступати в Прем'єр-лізі. Проте перед стартом наступного сезону Сікорський повернувся назад в «Миколаїв»[9].

Влітку 2018 року перебрався до Горішніх Плавнів, де підписав контракт з місцевим «Гірник-Спортом», за який зіграв 21 матч та забив 9 голів. 30 квітня 2019 року покинув клуб з Полтавщини, плануючи переїхати до Бангладеш, в ФК «Шейх Рассел» з Дакки[10][11], але гравцем цієї команди так і не став.

8 травня 2019 року став гравцем аматорського клубу «Патріот» (Баришівський район)[12].

17 липня 2019 року підписав контракт з волочиським «Агробізнесом»[13]. У січні 2020 року поїхав до Росії та опублікував у соціальній мережі свої фотографії на тлі державного герба Росії та будівлі з прапором Росії[14][15]. Внаслідок цього «Агробізнес» розірвав контракт з Сікорським, зазначивши, що гравець дискредитує клуб своєю демонстративною поїздкою до країни-агресора під час війни[16][17].

У лютому 2020 року став гравцем одеського «Чорноморця»[18]. У вересні 2020 покинув «моряків» і увійшов до складу іншої першолігової команди, луцької «Волині»[19].

У січні 2021 року підписав контракт з друголіговим «Металом»[20].

Сезон 2021/22 почав у іншому друголіговому клубі, дніпровській «Перемозі». Але вже 2 серпня 2021 року Сікорський був відрахований з команди через те, що його зловили в нічному клубі в стані алкогольного сп'яніння[21].

31 серпня 2021 року був заявлений за аматорський клуб «Джуніорс» (Шпитьки)[12].

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Першість дублерів
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
2006 Україна «ДЮСШ-15» (Київ) Чемпіонат міста Києва 1 0 0 0 0 0
2007/08 Україна «Зоря» Вища ліга 2 0 0 0 12 2
2008/09 Україна «Зоря» Прем'єр-ліга 5 0 0 0 25 3
2009/10 Україна «Зоря» Прем'єр-ліга 1 0 0 0 27 9
2010/11 Україна «Сталь» (Алчевськ) Перша ліга 31 0 2 0 0 0
2011/12 Україна «Сталь» (Алчевськ) Перша ліга 30 0 1 0 0 0
2012/13 Україна «Сталь» (Алчевськ) Перша ліга 32 3 2 1 0 0
2013/14 Україна «Сталь» (Алчевськ) Перша ліга 28 5 1 1 0 0
2014 Латвія «Даугава» Вища ліга 3 0 1 1 0 0
2014/15 Україна «Геліос» Перша ліга 14 0 0 0 0 0
2015/16 Україна «Миколаїв» Перша ліга 25 7 4 1 0 0
2016/17 Україна «Верес» Перша ліга 25 6 3 1 0 0
2017/18 Україна «Миколаїв» Перша ліга 32 9 1 0 0 0
2018/19 Україна «Гірник-Спорт» Перша ліга 22 5 0 0 0 0
2019 Україна «Патріот» (Баришівський район) Чемпіонат Київської області 5 5 0 0 0 0
2019/20 Україна «Агробізнес» Перша ліга 19 8 0 0 0 0
2019/20 Україна «Чорноморець» Перша ліга 10 3 0 0 0 0
2020/21 Україна «Чорноморець» Перша ліга 2 0 2 1 0 0
2020/21 Україна «Волинь» (Луцьк) Перша ліга 10 4 0 0 0 0
2020/21 Україна «Метал» Друга ліга 6 1 0 0 0 0
2021/22 Україна «Перемога» Друга ліга 2 0 0 0 0 0
2021 Україна «Джуніорс» (Шпитьки) Чемпіонат Київської області 0 0 0 0 0 0

Міжнародні змагання[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Турнір Кваліфікація Основний турнір
Ігри Голи Ігри Голи
2014/15 Латвія «Даугава» (Даугавпілс) Ліга Європи 1 0 0 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в «Хочу грати тільки в „Зорі“». — Півзахисник луганської команди Ігор Сікорський (рос.). Сайт уболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 03.09.2009. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  2. ↑ Профіль гравця (рос.). sportmone.com. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  3. ↑ «Таврія» буде грати в Кубку Інтертото (рос.). Football.ua. 11.05.2008. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  4. ↑ Анатолій Чанцев: «„Зоря“ цікавилася Аржановим, Вернидубом та Невмивакою» (рос.). Сайт уболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 08.02.2010. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  5. ↑ Колесніченко і Сікорський знайшли собі новий клуб (рос.). Сайт уболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 04.07.2010. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  6. ↑ Володимир Микитин: «Цей сезон можна занести в актив нашій команді» (рос.). Сайт уболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 15.05.2010. Архів оригіналу за 07.04.2012. Процитовано 30.03.2011.
  7. ↑ Ігор Сікорський — гравець «Геліоса». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
  8. ↑ Верес підписав Степанюка та Герасимця
  9. ↑ Перша ліга України
  10. ↑ Ігор Сікорський покидає «Гірник-Спорт» і переїжджає до Бангладешу
  11. ↑ З Горішніх Плавнів у Бангладеш: незвичайний трансфер українського футболіста
  12. ↑ а б Ігор Сікорський. db.uaf.ua. База даних УАФ. Процитовано 3 вересня 2021.
  13. ↑ Знайомимось з новачком — Ігор Сікорський
  14. ↑ «Агробізнес» розірвав контракт з найкращим бомбардиром команди через його поїздку до Росії. ua-football.com. 17 січня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  15. ↑ Сікорський: Чи є Росія агресором? Я далекий від політики. ua-football.com (укр.). 22 січня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  16. ↑ Сікорський вже не є гравцем ФК «Агробізнес». fcab.com.ua. Офіційний сайт ФК «Агробізнес». Процитовано 24 березня 2021.
  17. ↑ Родичі у Росії – це добре, але не фото з символікою агресора. Коуч «Агробізнесу» – про скандал із Сікорським. ua-football.com. 25 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  18. ↑ «Чорноморець» Маркевича підписав скандального «росіянина» Сікорського. UA-Футбол. 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  19. ↑ «Волинь» заявила екс-нападника «Чорноморця» Сікорського. sportarena.com. 28 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  20. ↑ Скандальний нападник перейшов до харківського клубу. champion.com.ua. Процитовано 9 квітня 2021.
  21. ↑ Спіймали в нічному клубі. Стала відома причина відходу Сікорського з ФК «Перемога». ua-football.com. Процитовано 3 вересня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сікорський_Ігор_Олександрович&oldid=40611388