Сікорський Микола Онуфрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сікорський Микола Онуфрійович
Народження 18 червня 1920(1920-06-18)
Чехи, Бердичівський район, Бердичівська округа, СРСР
Смерть 24 жовтня 1990(1990-10-24) (70 років)
Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Звання червонофлотець
Війни / битви німецько-радянська війна і Битва за Берлін
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сікорський.

Микола Онуфрійович Сікорський (18 червня 1920 — 24 жовтня 1990) — червонофлотець 66-го окремого загону дегазації і димомаскування (димомаскування і дегазації[1]) Червонопрапорної Дніпровської флотилії, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 червня 1920 року в селі Чехи, нині Бердичівського району Житомирської області. Працював шофером на вагоноремонтному заводі в місті Свободний Амурської області.

У травні 1940 року призваний до лав Червоного Флоту ЗС СРСР. Проходив службу на Тихоокеанському флоті. У боях Другої світової війни з вересня 1941 року. Воював під Ленінградом, Сталінградом, на Дніпрі в складі річкових флотилій і на 1-му Білоруському фронті. Мав легке і важке поранення[1]. Кандидат у члени ВКП(б). Представлений до звання Героя Радянського Союзу виключно за відважні дії в ході десанту в районі Скригалово — Конковичі і Пінського десанту в червні—липні 1944 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1945 року за високу військову майстерність, мужність і стійкість червонофлотцю Миколі Онуфрійовичу Сікорському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Після війни М.О. Сікорський звільнився в запас у званні старшини 1-ї статті. У 1958 році закінчив школу торгових працівників. Жив у місті Євпаторія, де працював на одному з підприємств міста. Помер 24 жовтня 1990 року.

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985 року), медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Золоті Зірки Полісся. 3-е изд., Київ, 1985.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Сайт «Память Народа», Сикорский Николай Ануфриевич.
  • Николай Ануфриевич Сикорский. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 20 квітня 2014.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Сайт «Память Народа», Сикорский Николай Ануфриевич.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сікорський_Микола_Онуфрійович&oldid=31611747