Сімко Шікак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сімко Шікак
курд. Simkoyê Şikak
Ім'я при народженні Ісмаїл Аґа Шікак
Народився 1887
Chehriqd, Shepiran Rural Districtd, Kuhsar Districtd, Salmas Countyd, Західний Азербайджан, Іран
Помер 30 червня 1930(1930-06-30)
Ошнавієг, остан Західний Азербайджан, Іран
Країна  Каджарський Іран
Національність курд
Діяльність вождь, повстанець

Сімко Шікак (ім'я при народженні: Ісмаїл Аґа Шікак, курд. Simkoyê Şikak; 1887 — 30 червня 1930) — курдський політичний діяч і революціонер, вождь племені Шакак, який підняв повстання проти іранської влади в Курдистані. До 1920 року частина Іранського Курдистану, на захід від озера Урмія, перебували під його контролем[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у відомій курдській феодальній сім'ї, яка була впливовою в часи правління шахів з династії Каджари. Сім'я володіла замком Чіхрік, розташованим поруч з річкою Барандуз в районі міста Урмія на північному заході Ірану. Боротися проти іранської влади на курдських територіях почав з літа 1918 року. До 1920 року частина Іранського Курдистану, розташована на захід від озера Урмія, була під його контролем. У цей час уряд Ірану намагався домовитися з Сімко про обмежену курдську автономію[2].

Сімко серед повстанців-курдів

Сімко Шікак організував сильну курдську армію, яка була набагато сильнішою, ніж іранські урядові сили[3]. Він продовжував розширювати підконтрольну собі територію, і до 1922 року захопив міста Бане та Сердешт[4]. Уміло використавши традиційну ворожнечу між турками та персами, Сімко створив курдську державу.

Сімко Шікак жорстоко розправлявся не тільки з персами але й з християн-ассирійців. Відомо, що він брав участь у масових вбивствах ассирійців у місті Хой[5], та своїми діями спровокував вбивство 1000 ассирійців у місті Сельмас[6].

У 1922 року Сімко Шікак зазнав нищівної поразки в битві при Тадж, та був змушений втекти до Туреччини.

Після вбивства Шимуна XIX Беньяміна, патріарха Ассирійської церкви Сходу, ассирійські очільники Аґа-Петрос та Малік Хошаба об'єднали свої сили та розбили Сімко Шікака біля міста Тазешегр.

Сімко Шікак намагався підняти нове повстання у 1926 році, але знову був розгромлений біля міста Сельмас 10 тисячною іранською армією та змушений був залишити країну[7].

30 червня 1930 року іранські війська заманили Сімко Шікака в засідку та вбили[8].

Джерела[ред. | ред. код]

  • F. Koohi-Kamali, "Nationalism in Iranian Kurdistan" in The Kurds: A Contemporary Overview, ed. P.G. Kreyenbroek, and S. Sperl, 252 pp., Routledge, 1992, ISBN 0-415-07265-4 pp. 175, 176.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. W. G. Elphinston, The Kurdish Question, International Affairs, Vol.22, No.1, pp. 91-103, 1946. p. 97
  2. C. Dahlman, "The Political Geography of Kurdistan", Eurasian Geography and Economics, pp. 271-299, No.4, Vol.43, 2002. p.283
  3. B. O'Leary, J. McGarry,The Future of Kurdistan in Iraq, University of Pennsylvania Press, 355 pp., ISBN 0-8122-1973-2 (see p.7)
  4. F. Koohi-Kamali, "Nationalism in Iranian Kurdistan" in The Kurds: A Contemporary Overview, ed. P.G. Kreyenbroek, and S. Sperl, 252 pp., Routledge, 1992, ISBN 0-415-07265-4 pp. 175, 176
  5. John Joseph, "The Modern Assyrians of the Middle East: Encounters With Western Christian Missions, Archaeologists, and Colonial Power (Studies in Christian Mission) (Hardcover)", BRILL, 2000. p. 147: "Simko and his men had escaped to Khoi where they took part in the massacre of Christians
  6. Maria T. O'Shea, "Trapped Between the Map and Reality: Geography and Perceptions of Kurdistan", Routledge, 2004. p. 100: "Simultaneously, a 1000 Christians were killed in Salmas, in a massacre instigated by Simko."
  7. S. Cronin, "Riza Shah and the disintegration of Bakhtiyari power in Iran, 1921-1934", Iranian Studies, Vol. 33, No. 3-4, pp. 349-376, Summer-Fall 2000 p. 353
  8. M. M. Gunter, The Kurdish Question in Perspective, World Affairs, pp. 197-205, No.4, Vol. 166, Spring 2004. (see p.203)