Сім шпаг месника

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сім шпаг месника
італ. Le sette spade del vendicatore
Жанр пригоди, історичний
Режисер Ріккардо Фреда
Продюсер Чіно дель Дука
Сценарист
На основі п'єси Адольфа Д'Еннері
У головних
ролях
Бретт Гелсі
Беатріче Альтаріба
Джуліо Бозетті
Оператор Раффаеле Маскіоккі
Композитор Франко Манніно
Художник Антоніо Мартіні
Кінокомпанія
  • • Adelphia
  • CFFP
  • • Francisco Film
Тривалість 94 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1962
Дата виходу 30 жовтня 1962 (Італія)
IMDb ID 0056473
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars

«Сім шпаг месника» (італ. Le sette spade del vendicatore) — італо-французький пригодницько-історичний фільм 1962 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою. Сценарій фільму створено Р. Фредою та Філіппо Санжюстом на основі п'єси Адольфа Д'Еннері та сценарію «Дон Сезар де Базан» (фр. Don Cesare di Bazan, 1942)[1][2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Іспанія, кінець XVI століття. Три роки провоювавши з Францією в армії Філіпа III, граф Карлос де Базан (Бретт Гелсі) повертається в родовий замок. Там він дізнається, що батько його помер, а майно передане його кузенові, герцогові де Сааведре, який обіцяє усе йому відшкодувати. Дону Карлосу стає відомо про змову проти Філіпа III. Уцілівши після декількох замахів і страти за несправедливим звинуваченням у вбивстві першого міністра, Базан витрачає усі сили на боротьбу зі змовниками, на чолі яких стоїть герцог де Сааведра. Ті ж планують заманити в замок Базана короля, який здатний забути про все, побачивши симпатичні личка. Філіп III не на жарт захоплений прекрасною Ізабеллою, на якій донові Карлосу довелося одружуватися у в'язниці. На це його підштовхнув кузен, нібито щоб допомогти донові Карлосу уникнути страти: нова дружина повинна була замовити за нього слівце у високих колах. Філіп III має бути схоплений на представленні п'єси, написаної кардиналом, духовним радником монарха. Проте операція зривається стараннями дона Карлоса і банди розбійників, які насправді є вірними слугами корони. Дон Карлос вбиває кузена на дуелі в кімнаті для тортур замку. Герцог падає в рів з піраньями, виритий для його ворогів. Філіп III дякує донові Карлоса та Ізабеллі, які знову разом і щасливі, за сміливість і гостинність. Потім він сідає в карету, разом з кардиналом: до нещастя короля, той готується переказати йому п'єсу, оскільки постановка була зірвана.

У ролях

[ред. | ред. код]
Б. Альтаріба та Б. Гелсі у сцені з фільму
Бретт Гелсі Дон Карлос де Базан
Беатріче Альтаріба Ізабелла
Джуліо Бозетті герцог де Сааведра
Габрієле Антоніні Філіп III
Маріо Скачча кардинал
Габрієле Тінті Корво
Альберто Соррентіно Санчо
Якопо Теккі інтендант
Аніта Тодеско Катеріна

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Про фільм

[ред. | ред. код]

З французької версії фільму були вирізані декілька сцен за участю кардинала. Ці скорочення були зроблені за наполяганням «Французької католицької кінематографічної служби» за згодою французького співпродюсера за практикою, що проіснувала до кінця 1960-х років[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Жак Лурселль, 2009.
  2. Roberto Poppi, Mario Pecorari. Dizionario del cinema italiano. I film. Gremese Editore, 2007. ISBN 8884405033.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]